31 жовтня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі», №4619-IX.
Законом передбачено створення в Україні сучасної, прозорої та справедливої системи підтримки аграріїв, яка відповідатиме стандартам Європейського Союзу.
Реалізація Закону дозволить:
- створити Виплатну агенцію – незалежну державну інституцію, яка адмініструватиме підтримку аграріїв. Це гарантія прозорості, чесності й боротьби з корупцією;
- запровадити Інтегровану систему адміністрування та контролю (ІСАК), яка дозволить через цифрові технології та супутниковий моніторинг контролювати використання коштів – європейський стандарт цифровізації та прозорості;
- впровадити систему даних щодо сталого розвитку (FSDN). Це європейський інструмент, який щорічно показуватиме реальний стан наших фермерських господарств – економічний, соціальний і екологічний;
- запровадити нові засади аграрної та сільської політики. Це і підтримка малих фермерів, особливо створених учасниками бойових дій, і розвиток кооперації, і захист довкілля, і підтримка органічного виробництва;
- ввести європейський рівень контролю – автоматизована перевірка, документальний аудит, виїзні інспекції – відповідає вимогам ЄС.
Даний Закон є важливим кроком у переговорному процесі по Кластеру 5 та відкриває доступ до фондів розвитку, які доступні в Європейському Союзі для підтримки країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Україна передала Єврокомісії другий звіт у межах Пакета розширення ЄС 2025 року
Звіт для Єврокомісії – це близько 800 сторінок оновленої інформації про реформи та зміни на шляху до членства в ЄС за квітень - серпень 2025 року.
Звіт містить дані про:
оновлення за всіма переговорними розділами шести Кластерів;
виконання рекомендацій зі Звіту Єврокомісії по Пакету розширення за 2024 рік;
протидію корупції та забезпечення гендерної рівності;
оновлену статистику станом на 2025 рік.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив:
«Це не лише звіт про виконану роботу, а й свідчення нашої послідовності у реалізації реформ. Наразі ми на завершальному етапі скринінгу та очікуємо відкриття переговорів за всіма шістьма Кластерами вже цього року. Цей звіт – результат кропіткої щоденної роботи понад сотні державних органів. Ми вдячні Єврокомісії та партнерам за підтримку на цьому шляху».
Восени очікується новий Звіт Європейської Комісії щодо прогресу України у межах Пакета розширення ЄС.
Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Відбулась стратсесія для підготовки українських переговорників до відкриття перемовин за Кластерами щодо вступу в ЄС
За ініціативи Офісу Віце-премʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, 29 серпня 2025 року у Києві відбулася стратегічна сесія високого рівня української переговорної команди щодо вступу до ЄС. До заходу долучилось понад 60 учасників: представники Уряду, керівники робочих переговорних груп, народні депутати, представники Офісу Віце-прем’єр-міністра, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також міжнародні партнери.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та головний переговірник Тарас Качка відкрив захід та взяв участь у дискусії разом із заступниками міністрів – переговорниками за окремими переговорними розділами, а також міжнародними радниками.
Під час відкриття також виступила заступниця керівника місії Посольства Швеції в Україні, координаторка Групи високого рівня (HLAG NB8) Ельса Хостад. Вона привітала прогрес України та наголосила на важливості подальшого впровадження реформ, що наближають Україну до членства в ЄС.
У центрі обговорення – підсумки скринінгу за п’ятьма переговорними Кластерами, підготовка до відкриття перемовин по Кластерах та пріоритетні кроки у переговорах про вступ, зокрема робота над Національною програмою адаптації законодавства України до права ЄС.
«Європейський Союз для України – це всеохопна підтримка: і фінанси, і допомога в проведенні реформ, і, зрештою, сам процес вступу – це найбільший проект та стратегічна ціль. Він звучить просто, але не всі розуміють, яка величезна робота кожного з вас стоїть за цими словами», – звернувся до учасників Тарас Качка.
Він підкреслив, що спільне завдання – відкрити якнайбільше переговорних Кластерів уже цього року: «Україна вже готова почати перемовини за трьома з них і працює над тим, щоб завершити скринінг і відкрити переговори за якомога більшою кількістю Кластерів».
Особливу увагу зосередили на тому, як процес вступу до ЄС узгоджується з іншими ключовими реформами всередині держави та секторальними проектами й ініціативами, що наближають Україну до Євросоюзу.
«Наше завдання – забезпечити, щоб обсяг необхідних трансформацій був максимально прогнозованим та спланованим. Кожен крок має бути зрозумілим і погодженим з усіма зацікавленими сторонами», – підкреслив Тарас Качка.
Віце-премʼєр-міністр наголосив, що важлива частина роботи переговорної команди – консультації з усіма стейкхолдерами в Україні, щоб кроки на шляху до ЄС були підтримані суспільством. «Переговори – це не тільки діалог із європейськими інституціями. Це діалог усередині країни – з бізнесом, профспілками, вчителями, громадами. Важливо, щоб усі розуміли, що саме ми робимо і для чого», — зазначив він.
Під час вступної частини заходу Генеральний директор Урядового офісу Олександр Ільков презентував поточні підсумки переговорного процесу, інструменти імплементації зобов’язань України в межах вступу до ЄС, впровадження трьох Дорожніх карт, розробку Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС тощо. Також виступила Стратегічна радниця Групи високого рівня, колишня Міністерка з питань клімату, енергетики та гендерної рівності Данії Люке Фріс, представивши пріоритети головування Данії в Раді ЄС, серед яких – сприяння та підтримки України щодо вступу в ЄС.
У дискусії також взяли участь колишній Єврокомісар з питань енергетики та розвитку, член Консультативної групи високого рівня восьми країн Північної Європи і Балтії (NB8) Андріс Пібалгс, колишній Постійний представник Естонії при ЄС та ОЕСР, головний переговорник Естонії щодо вступу до ЄС, член Консультативної групи високого рівня восьми країн Північної Європи і Балтії (NB8) Алар Стрейманн та колишня Державна секретарка Секретаріату з європейських справ, колишня заступниця головного переговорника Північної Македонії, експертка проєкту Ukraine2EU, Дріта Абдіу-Халілі.
Захід організований у співпраці з Консультативною групою високого рівня восьми країн Північної Європи і Балтії (NB8).
Служба Віце-прем'єр-міністра України
У межах вступу до ЄС Україна продовжує активну роботу над трьома дорожніми картами у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій.
Це стратегічні документи, які визначають ключові реформи та трансформації за відповідними сферами та розробка яких передбачена переговорною рамкою України з Європейським Союзом.
Розробки таких документів є звичною практикою на шляху до вступу в Євросоюз, такі ж документи готували й інші країни-кандидати. Під час переговорного процесу ЄС оцінюватиме готовність України до вступу зокрема за нормативними, інституційними та адміністративними критеріями.
Затвердження дорожніх карт у сфері верховенства права та реформи державного управління є умовою відкриття перемовин про членство в ЄС з Україною, а саме Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Дорожня карта з функціонування демократичних інституцій є важливим документом для забезпечення підтримки відкриття перемовин з Україною державами-членами ЄС.
За нинішньою методологією розширення ЄС вступні переговори розпочинаються з відкриття Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals), його також закривають останнім, – Кластер 1 є визначальним впродовж всього процесу переговорів про вступ.
Всі дорожні карти синхронізовано з міжнародними зобов’язаннями України та іншими стратегічними документами.
Далі – докладніше про кожну Дорожню карту.
Дорожня карта у сфері верховенства права
Документ визначає процес подальших трансформацій усіх напрямків за сферою верховенства права та виконання зобов’язань України в контексті євроінтеграції.
Затвердження дорожньої карти є умовою для відкриття Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals), що охоплює розділи 23 «Судова влада та основоположні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека». Прогрес у виконанні цієї дорожньої карти визначатиме динаміку переговорного процесу України.
Зокрема, документ передбачає такі ключові напрями реформ:
1. Судова система
2. Боротьба з корупцією
3. Основоположні права
4. Юстиція, свобода та безпека
Дорожня карта побудована за структурою наданою Європейською Комісією, у межах визначених розділів Українська сторона формулює свої стратегічні цілі та заходи.
Проєкт дорожньої карти розроблений за результатами понад 20 консультацій із залученням національних експертів, представників державних органів, громадянського суспільства та Європейської Комісії. Цей проєкт дорожньої карти наразі містить 474 заходи.
Національні консультації тривають, остаточна версія буде подана до фінального раунду консультацій з Європейською Комісією після врахування її рекомендацій.
Після ухвалення дорожня карта стане головним орієнтиром для моніторингу та оцінки впровадження реформ. Так, протягом усього переговорного процесу Європейська Комісія розглядатиме та контролюватиме прогрес виконання документу. Детальніше – у презентації проєкту дорожньої карти.
Дорожня карта – за посиланням.
Дорожня карта реформи державного управління
Документ визначає ключові напрями реформ у сфері державного управління для побудови сильної державної служби майбутнього держави-члена ЄС, яка здатна ефективно користуватися всіма правами та обов’язками повноправного члена.
Затвердження дорожньої карти є умовою для відкриття Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals).
Зокрема, документ передбачає такі ключові напрями трансформацій:
Дорожня карта також передбачає, серед іншого, розробку таких документів:
Проєкт дорожньої карти розроблений беручи до уваги пропозиції від центральних органів виконавчої влади, які відповідальні за напрями, експертів громадського сектору, а також за результатами 4 раундів консультацій із залученням широкого кола представників органів влади, народних депутатів України, представників громадських організацій, а також міжнародних експертів.
Національні консультації тривають, фіналізована версія Дорожньої карти буде остаточно узгоджена з Європейською Комісією після врахування її остаточних рекомендацій. Після ухвалення дорожня карта стане головним орієнтиром для моніторингу та оцінки впровадження реформ. Так, протягом усього переговорного процесу Європейська Комісія розглядатиме та контролюватиме прогрес виконання документу. Детальніше – у презентації проєкту дорожньої карти.
Дорожня карта – за посиланням.
Дорожня карта з функціонування демократичних інституцій
Документ визначає ключові напрями реформ у сфері функціонування демократичних інституцій в Україні. Забезпечення ефективного функціонування сильних демократичних інститутів є рушійною силою на шляху до повноправного членства України в ЄС. Хоч ця дорожня карта не є обовʼязковою умовою відкриття першого переговорного кластера, однак її підготовка важлива для забезпечення підтримки відкриття перемовин з Україною державами-членами ЄС.
Проєкт дорожньої карти містить 4 тематичні блоки, в межах яких визначено 105 заходів. Зокрема, документ передбачає такі ключові напрями трансформацій:
Проєкт дорожньої карти розроблений беручи до уваги пропозиції від центральних органів виконавчої влади, які відповідальні за напрями, та за результатами 6 консультацій із залученням широкого кола представників органів влади, громадських організацій, а також національних і міжнародних експертів.
Національні консультації тривають, фіналізована версія Дорожньої карти буде подана до Європейської Комісії після врахування її остаточних рекомендацій. Після ухвалення Дорожня карта стане орієнтиром для моніторингу та оцінки впровадження реформ. Детальніше – у презентації проєкту дорожньої карти.
Дорожня карта – за посиланням.
Людям із порушенням зору
