13 березня 2014
Чи знаєте ви, як захистити свої права при звільненні з роботи? Це важливо як для працівника, так і для роботодавця!
Працівник може звільнитись як за власною ініціативою чи угодою сторін, так і за ініціативою роботодавця. У будь-якій ситуації виникають питання щодо процесу звільнення: який документ підписати, що перевірити у трудовій книжці, коли чекати на розрахункові гроші. А трапляються ситуації, коли треба звертатись до суду за захистом своїх трудових прав.
Як вирішувати спір щодо звільнення у судовому порядку?
Яка відповідальність за затримання розрахунку при звільненні?
У якому випадку роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасно виплачену зарплату?
Контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги (будні з 8:00 до 18:00)
0 800 213 103 Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
Для тих, хто шукає пораду:
- Як отримати статус УБД?
- Як отримати ветеранський статус?
- Які переваги надають ці статуси?
- Яка процедура оформлення відпустки?
Брошура «Відпустки для військових, призваних на військову службу по мобілізації, та контрактників. Оформлення відпустки для лікування через ТЦК та СП»
Брошура «Оформлення ветеранських статусів»
Якщо ви потребуєте консультації юриста та роз’яснень ваших прав звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги за телефоном контакт-центру системи безоплатної правничої допомоги 0 800 213 103.
Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00.
Гра в азартні ігри повинна бути відповідальною. Знання власних прав та обов'язків – це ключ до чесної та захищеної ігрової атмосфери.
Хто здійснює контроль за азартними іграми?
Які види азартних ігор дозволені в Україні?
Хто та з якого віку має право грати в азартні ігри, а кому заборонено?
Дізнатись більше можна за посиланням: https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vazhlyve-pro-uchast-v-azartnyh-igrah/?fbclid=IwAR3-bBk5hhSKpSVcoElzkigNT3Qm6L7bIxeLHy4Im8vx_m3ictjUZ9PqJ7Q
Підйомна допомога – це кошти, які виплачуються військовослужбовцю у разі переїзду на нове місце військової служби в інший населений пункт.
Детальніше - в картках.
Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав та як їх відновити у разі порушення, звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги:
- за телефоном 0 800 213 103
- у телеграм: https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
- до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
Дізнатись детальніше про порядок прийняття спадщини, способи подачі заяви, строки та порядок подання заяви про прийняття спадщини особою, яка перебуває в місцях позбавлення волі можна в картках.
Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав та як їх відновити у разі порушення, звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги:
- за телефоном 0 800 213 103
- у телеграм: https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
- до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
Житлова субсидія – це державна соціальна допомога споживачам житлово-комунальних послуг, які не можуть самотужки їх оплачувати.
Детальніше про порядок призначення житлової субсидії в умовах воєнного стану - в картках.
Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав та як їх відновити у разі порушення, звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги:
- за телефоном 0 800 213 103
- у телеграм: https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
- до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
Детальніше – в картках нижче.
Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав та як їх відновити у разі порушення, звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги:
за телефоном 0 800 213 103
у телеграм: https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
13.10.2023
До юристів системи безоплатної правничої допомоги часто звертаються з питаннями, які стосуються укладення та розірвання шлюбу. З початком повномасштабного вторгнення ці питання стали найбільш запитуваними.
Детальніше про порядок укладання шлюбу та порядок його розірвання - в картках.
Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав та як їх відновити у разі порушення, звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги:
за телефоном 0 800 213 103
у телеграм https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
до найближчого бюро правової допомоги https://bit.ly/bpd_buro
09.10.2023
До системи безоплатної правничої допомоги часто звертаються пенсіонери з числа військовослужбовців з питань призначення та перерахунку пенсії, яку призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон). Розповімо детальніше про порядок перерахунку пенсій військовослужбовців.
Підставою для перерахунку раніше призначених пенсій є:
- документи, що є у пенсійній справі, а також додаткові документи, подані пенсіонером;
- підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
❗Важливо! Перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів . Звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Хто може звернутися за перерахунком пенсії?
Право звернутися за перерахунком пенсії мають звільнені зі служби військовослужбовці (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч.5 ст. 30 Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
✔особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;
✔особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
✔громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;
✔особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію;
✔особи, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей (детальний перелік в ст.3 Закону);
✔особи, які мають право на пенсії нарівні з офіцерським складом, військовослужбовцями надстрокової служби та військової служби за контрактом і членами їх сімей (детальний перелік в ст.4 Закону).
З повним переліком можна ознайомитись в статті 1-2 Закону.
Які бувають військові пенсії:
- за вислугу років;
-по інвалідності;
-в разі втрати годувальника.
Існує 2 порядки перерахунку військових пенсій:
І Досудовий порядок передбачає наступні етапи:
1. Письмове звернення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця.
2. Після отримання довідки про розмір грошового забезпечення необхідно звернутися до відповідного територіального відділення Пенсійного фонду України, який призначив пенсію із письмовою заявою про її перерахунок.
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.
Підстави для відмови у перерахунку пенсії:
ІІ Судовий порядок передбачає:
У разі отримання письмової відмови Пенсійного фонду України треба звернутись до окружного адміністративного суду з позовом та зобов’язати головне управління ПФУ прийняти оновлену довідку про грошове забезпечення та перерахувати пенсію на її підставі.
Законодавством встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок перерахунку військових пенсій
Військовослужбовці, які звільнені з військової служби, мають право звернутись за перерахунком пенсії на підставі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або на підставі нових документів, доданих до пенсійної справи.
➡Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав та як їх відновити у разі порушення, звертайтеся до системи безоплатної правової допомоги:
☎за телефоном 0 800 213 103
▪у телеграм
https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
➡до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
05.09.2023
Юридичні консультації щодо змін в законодавстві, роз’яснення щодо вирішення певних, а головне актуальних правових питань серед мешканців усіх регіонів країни, надають спеціалісти системи Безоплатної правової допомоги.
Головна мета системи Безоплатної правової допомоги - повідомити українцям про можливість отримати правову допомогу в Україні безоплатно.
Посилання на вебресурси:
Сайт: https://legalaid.gov.ua/
Сторінка у Facebook: facebook.com/Ukraine.Legal.Aid
Телеграм: @ualegalaid
Інстаграм: @ualegalaid
Корисна інформація про успішну справу юристів Безоплатної правової допомоги з питання перерахунку пенсії віськовослужбовця:
Пан Олександр у лютому 2015 року добровольцем пішов захищати територіальну цілісність України. У жовтні цього ж року отримав важке поранення на Світлодарській дузі, як результат – інвалідність другої групи. У 2018 році отримав статус ветерана війни, а відповідно і певні соціальні гарантії та пільги.
Згодом він дізнався від побратимів про можливість
перерахунку своєї пенсії, однак не зрозумів саму процедуру перерахунку. За роз’ясненнями чоловік звернувся до органів Пенсійного фонду України, але відповіді не отримав. Отож, вирішив звернутися до бюро правової допомоги.
Фахівчиня бюро ознайомилася з документами та підготувала від імені клієнта заяву до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Отримавши її, юристка склала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у відповідній області про перерахунок пенсії. Проте, ветеран отримав відмову , а не належний розмір пенсії. Узгодивши правову позицію з клієнтом, юристка підготувала та подала до суду позовну заяву про визнання бездіяльності ГУ ПФУ в області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Погоджуючись з доказовою базою юристки, суд повністю задовольнив позовні вимоги позивача.
Клієнт отримав пенсію розміром понад 12000 гривень та залишився дуже задоволений.
Але через деякий час клієнт знову був змушений звернувся до бюро правової допомоги за консультацією, оскільки після перевірки розміру пенсії в Особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, виявив, що доплата, відповідно до Постанови КМУ №713 «Про додатковий соціальної захист окремих категорій громадян» – відсутня. Отож, юристка склала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у відповідній області щодо встановлення доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальної захист окремих категорій громадян».
У відповіді від пенсійного фонду зазначалося, що на виконання рішення суду на підставі довідки проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019. Оскільки основний розмір пенсії, згідно із зазначеним перерахунком, збільшився більше як на 2000 гривень, право на доплату відповідно до постанови №713 у клієнта відсутнє.
Не погоджуючись з аргументами пенсійного фонду, юристка підготувала та подала позовну заяву про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії до відповідного суду.
І знову разом з клієнтом отримали позитивне рішення, яким зобов`язали Головне управління Пенсійного фонду України у відповідній області нарахувати та виплатити клієнту з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року “Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян”.
Отож, завдяки наполегливості юристки бюро правової допомоги, яка провела ветерана війни довгим шляхом листування з державними органами та судових розглядів, поновлено право клієнта на належний розмір пенсії
Ці справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень №580/4175/22 та №580/3127/23
29.08.2022
Зміни в механізмі призупинення трудового договору
Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну спричинило збільшення звернень до системи безоплатної правової допомоги щодо врегулювання питань трудових взаємовідносин.
Про зміни в механізмі призупинення трудового договору розповідає головний юрист сектору «Корюківське бюро правової допомоги» Роман Міц.
Так, черговою спробою врегулювати питання трудових відносин, які спричиненні введенням воєнного стану, став Закон України № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», (далі Закон України №2352-ІХ ), який набрав чинності 19 липня 2022 року. Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Законів України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закону України «Про відпустки» та деяких інших. Відповідно до положень Закону України №2352-ІХ удосконалено процедуру призупинення дії трудового договору, що є дуже актуальною на сьогоднішній день.
Положеннями даного закону, визначено саме поняття призупинення дії трудового договору та основні механізми його запровадження.
Отже призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії, персональні данні відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору. Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території.
Одночасно визначено механізм оскарження працівником призупинення дії трудового договору та визначено дії роботодавця в даному випадку.
У разі незгоди працівника із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису. Одночасно такий же механізм дій оскарження незгоди працівника діє із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору виданим до набрання чинності цим Законом.
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.
Новелою Закону є відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень даного Закону Кабінет Міністрів України зобов’язаний протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом опрацювати питання соціальної підтримки працівників, дію трудових договорів з якими призупинено і яким не виплачується заробітна плата або які не мають інших джерел доходів, та про результати поінформувати Верховну Раду України та протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом опрацювати питання відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел. Отже, будемо чекати на нормативно правові акти, яки визначать алгоритм дій працівників та роботодавців, що опинилися в трудових відносинах зумовленими особливими обставинами
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103
21.07.2022
Як документувати воєнні злочини
З початку збройної агресії росія постійно вчиняє воєнні злочини. Це катування і вбивства цивільних, бомбардування невійськових об’єктів, знищення об’єктів інфраструктури, незаконний вивіз цивільних до росії тощо. Подібні злочинні факти постійно фіксуються українською стороною — як офіційними державними органами, так і громадянами. На сьогодні як офіс Генерального прокурора, так і прокурор Міжнародного кримінального суду надали можливість передавати зібрані докази воєнних злочинів до своїх офісів. Але перше, ніж збирати подібні факти та свідчення, варто розібратись, що таке воєнні злочини та як їх правильно зафіксувати.
Що таке воєнні злочини
Таке поняття, як воєнний злочин, у чинному законодавстві України відсутнє. Кримінальний кодекс у розділі ХІХ містить поняття військових злочинів (кримінальних правопорушень). Відповідальність за статтями цього розділу несуть військовослужбовці Збройних сил України, Служби безпеки, а також інших суб’єктів, визначених ст. 401 КК. При цьому деякі правники помилково називають ці злочини такими, що стосуються лише діянь всередині війська чи порядку несення служби. Певною мірою це дійсно так, але вказаний розділ КК містить і такі кримінальні правопорушення, як мародерство (ст. 433), насильство над населенням у районі воєнних дій (ст. 434) та погане поводження з військовополоненими (ст. 435 КК України).
Поняття воєнних злочинів у нашому правовому полі використовується для того, щоб окреслити кримінальні правопорушення, які вчиняються військовослужбовцями країни-агресора, містяться в розділі ХХ Кримінального кодексу та називаються кримінальними правопорушеннями проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Саме тут описані диспозиції всіх діянь, які здійснюють військові РФ на території України: пропаганда війни, розв’язування та ведення агресивної війни, порушення законів і звичаїв війни, геноцид тощо.
Найчастіше нашими правоохоронними органами реєструються кримінальні справи за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни», яка описує жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, тощо.
Римський статут Міжнародного кримінального суду також не містить визначення «воєнний злочин». Перелік злочинів, які можуть вчинятись військовослужбовцями під час війни, зазначений у ст. 8 Статуту. Такі діяння (враховуючи переклад з офіційних мов, якими викладений Римський статут) доцільніше називати «злочини війни».
Таким чином, поняття «воєнні злочини» використовується з метою відрізняти їх від військових та окреслити саме той обсяг правопорушень, за які мають відповідати військові держави-агресора. До прикладу, це можуть бути:
Що та як фіксувати
Фіксування воєнних злочинів може відбуватись як в момент їх вчинення, так і після того з метою зафіксувати наслідки, учасників, свідків та інші обставини, якщо не було можливості провести фіксацію в момент здійснення такого злочину. Найголовніше правило — це збереження власного життя, тому піддавати небезпеці себе або потенційних свідків не варто. Також треба пам’ятати, що в будь-якому випадку зафіксовані окремі факти чи злочинні дії будуть розслідуватись та перевірятись компетентними органами. Однак до цього моменту окремі речові докази можуть зникнути, свідки можуть переїхати в інше місце тощо. У зв’язку з цим ще одним обов’язковим правилом є якомога детальніша фіксація фактів та учасників обставин.
Виходячи з наведених вище прикладів військових злочинів, можна сформулювати перелік того, що саме варто фіксувати:
Незважаючи на те, яким чином фіксуються такі злочини (на відео, фото чи просто письмово), перш за все варто повідомити дані особи, яка проводить фіксацію: зазначити прізвище, ім’я, по батькові, вказати точне місце, де проводиться фіксація, дату та час, за можливості погодні умови (це може стати в нагоді криміналістам при подальшому дослідженні речових доказів). Якщо дані фіксуються на відео чи фото, варто зняти навколишню обстановку (так званий загальний план), а потім конкретний об’єкт чи обставини. Якщо, до прикладу, фіксуються факти вбивства медичних працівників чи учасників гуманітарної місії, акцент варто зробити на відповідних медичних нашивках на одягу, знаках тощо. Якщо ж фіксується обстріл жилих масивів чи руйнувань внаслідок цього, обов’язково варто зазначити адресу чи точне місцезнаходження зруйнованого об’єкту. Якщо на приладі, яким проводиться зйомка, є технічна можливість, необхідно ввімкнути дані геолокації. При фіксуванні випадків бомбардування варто зняти воронки від вибухів, зазначити їх розміри, точне місцезнаходження. Також, якщо є можливість, відзняти місця знаходження уламків. Якщо є підозра, що такі докази можуть бути втрачені, їх варто вилучити та надалі передати представникам відповідних органів.
Обов’язковим елементом фіксації воєнних злочинів є також встановлення додаткових свідків та потерпілих. Перш за все, варто занотувати їх дані: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання чи можливе подальше місце знаходження, засоби зв’язку. Для розуміння, що такі люди дійсно можуть у майбутньому виступити як надійні свідки, їх варто коротко опитати на відео або хоча б письмово.
Окрім цього, за можливості та без ризику для життя варто зафіксувати дані про ворога: номер техніки або військових з’єднань, якщо такі озвучувались, позивні, імена і по батькові солдат, офіцерів, розпізнавальні знаки на техніці, інші дані, які допоможуть ідентифікувати присутність тих чи інших осіб або військових об’єднань у певній місцевості.
Як передати зібрані докази
Для передачі зібраних фактів та доказів державні органи створили декілька ресурсів. Так, офісом Генерального прокурора створено єдину платформу по збиранню таких фактів. За посиланням https://warcrimes.gov.ua/ можна заповнити анкету, завантажити створені фото чи відео, зазначити свідків та описати факти воєнних злочинів. Крім того, передати докази можна за допомогою спеціального чат-бота Tribunal.ua за посиланням https://bit.ly/3hPpezs .
Разом з тим, свідоцтва воєнних злочинів можна направляти безпосередньо головному прокурору Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім А. А. Хану на електронну пошту [email protected] .
Загалом варто пам’ятати, що чим детальніше будуть зафіксовані факти воєнних злочинів, тим більша вірогідність, що вони будуть прийняті в якості доказів та використані при засудженні винних осіб.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
24.05.2022
Вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу не є кримінальним правопорушенням
Розділом VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначено обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Поняття фізичного примусу
Під фізичним примусом мається на увазі застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
Фізичний примус можна розділити на два види:
У випадку застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.
У випадку, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.
Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).
У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.
Поняття психічного примусу
Під психічним примусом слід розуміти вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
До психічного примусу можна віднести:
Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.
Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.
При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.
Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності
У випадку якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).
Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
18.02.2022р.
Що робити якщо отримали у спадок кредит?
Смерть близьких — це завжди тяжка втрата. В той момент ніхто не замислюється, щодо оформлення спадщини чи про відмову від неї, борги спадкодавця, тощо. Близькі просто продовжують жити не підозрюючи, які можуть бути юридичні наслідки.
Така ситуація склалася у жителя Котелевщини Сергія, у якого померла мати. Знаючи, що в неї були рахунки в банку юнак вирішив повідомити установу для їх закриття. В той момент він навіть не міг усвідомити, що стане відповідачем у цивільній справі про стягнення боргу за кредитом.
Минуло більше двох років після смерті його матері, до нотаріуса щодо спадкування ніхто не звертався, оскільки за життя мати не мала у власності ні нерухомого, ні рухомого майна, яке можна було б успадкувати.
Про те, що Сергій є спадкоємцем непогашеного кредиту дізнався лише після отримання повістки до суду та позовної заяви банку про стягнення боргу за кредитором своєї матері.
Не розуміючи про який борг та спадщину йде мова, хлопець вирішив звернутися за допомогою до Котелевського бюро правової допомоги.
Ознайомившись із позовними вимогами банку фахівець бюро Микола Убийсобака зрозумів, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки претензії кредитора направлені із пропуском строку, передбаченого законодавством, не було встановлено також коло спадкоємців, адже зі слів Сергія, на момент смерті його матері з нею були зареєстровані і інші особи, які теж можуть бути спадкоємцями за законом.
Також важливою і ключовою обставиною по справі була відсутність майна у спадкодавця, про що неодноразово наголошував юнак, адже відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Саме на цьому юристом акцентувалася увага у процесуальних документах, поданих до Котелевського районного суду Полтавської області.
«Не завжди вимога банківських установ, пред’явлена до спадкоємців є правомірною. При вирішенні спорів щодо стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, необхідно встановити такі обставини: чи пред’явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 Цивільного кодексу України, адже кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги». -коментує фахівець Котелевського бюро правової допомоги Микола Убийсобака.
За словами юриста якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. У разі ж пропуску цих строків, кредитор позбавляється права вимоги;
– коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
обсяг спадкового майна та його вартість бо саме ця обставина визначає межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийняв рішення відмовити у задоволенні позовних вимог банківської установи щодо стягнення боргу зі спадкоємця..
.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
18.01.2022 р.
Поділ майна може бути безболісним з мировою угодою
На жаль, розлучення – це дуже напружений період у житті кожної людини, особливо він стає неприємним, коли справа доходить до поділу майна колишнього подружжя.
Чоловік звернувся до суду щоб виселити дружину з оселі без надання іншого житлового приміщення, суд задовільнив його вимогу, тому жінці довелось для проживання наймати квартиру.
В пошуках справедливості, постраждала жінка звернулась до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Місцевий центр). Суть питанням – написання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя.
Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію та надала допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги. Жінка написала звернення до Місцевого центру.
Місцевий центр по даній справі призначив адвоката. За результатами зустрічі клієнтки з адвокатом підготовано та подану позовну заяву про поділ спільного майна подружжя.
У підготовчому засіданні представник позивачки та відповідача просили затвердити мирову угоду, яка повністю задовільнила вимоги обох сторін. Суд вирішив затвердити мирову угоду, так як викладені в ній умови не суперечать закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів осіб.
Зверніть увагу!
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
07.12.2021
Захист від домашнього насильства: обмежувальний припис та проходження кривдником корекційної програми
Заборона наближатися ближче ніж на 200 та направлення для проходження корекційної програми строком на шість місяців. Таке рішення виніс Миколаївський суд відносно чоловіка, який вчиняв домашнє насильство щодо своєї колишньої співмешканки. Інтереси постраждалої в суді представляла юристка Миколаївського місцевого центру з надання БВПД Надія Матвєєва.
Як розповіла клієнтка під час першої зустрічі, з кривдником в офіційному шлюбі вона не перебуває, однак близько 10 років вони жили разом однією сім’єю. Мають спільного сина, хоча в свідоцтві про народження колишній співмешканець, як батько дитини не зазначений. Через неадекватну поведінку співмешканця з січня 2021 року вони припинили стосунки та проживають окремо. Незважаючи на розрив, колишній співмешканець все рівно не залишав її у спокої, постійно її переслідував, в умовлений час не повертав сина до дому, погрожував відібрати в неї дитину, чинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, що проявлялося у вигляді постійних словесних образ, погроз та залякування, обмеження у спілкуванні з іншими людьми, дозволяв в її сторону штовхання, плювки, погрози фізичною розправою. Окрім того, кривдник постійно принижував її та погрожував в SMS-переписках.
Вивчивши матеріали справи, фахівчиня склала заяву до суду про видачу обмежувального припису відносно колишнього чоловіка клієнтки, в якій вказала всі обставини справи. Зокрема, зазначила, що жінка щоб захистити себе від дій кривдника зверталася до правоохоронних органів, на підставі заяви клієнтки працівниками поліції було складено відносно кривдника протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства.
За результатом розгляду справи суд заяву задовольнив та видав обмежувальний припис, на максимальний термін у 6 місяців, яким заборонив кривднику перебувати в місці проживання клієнтки та наближатись ближче ніж на 200 м до місць частого відвідування колишньої співмешканки, а саме: місця навчання сина, а також у будь-який спосіб контактувати із нею. Крім цього, рішенням суду кривдника направлено до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації для проходження програми для кривдників строком на шість місяців.
.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
17.11.2021
Спадщина – «зброя» для ворожнечі між родичами
На жаль, дуже часто спадкові спори виникають між особами які пов’язані між собою родинними відносинами, коли рідні люди намагаються забрати в тебе те, що належить тобі по закону.
Так і сталось з жінкою, до суду надійшла позовна заява від її родичів з питанням щодо усунення відповідачки від спадкування за законом, як спадкоємця другої черги. Позивачі запевняли суд в тому, що відповідачка свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю ще при його житті.
Щоб уникнути несправедливості, постраждала жінка звернулась до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – місцевий центр) з питанням щодо заперечення позовній заяві її родичів та представництва її інтересів у суді.
Вивчивши ситуацію працівник місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Не довго думавши, жінка написала заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складання процесуальних документів та представництва її інтересів в суді у справі щодо усунення від права на спадкування.
Місцевий центр по даній справі призначив свого працівника. За результатами зустрічі клієнтки з юристом місцевого центру було підготовлено та подано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив до Борогодчанського районного суду Івано-Франківської області.
З огляду на досліджені докази, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачами вимоги є безпідставними і необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Зверніть увагу!
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.
Так як, позивачі не змогли надати докази на підтвердження того факту, що відповідачка свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, Борогодчанський районний суд Івано-Франківської області прийшов до висновку, що заявлені позивачами вимоги є безпідставними і необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
.
Нагадуємо, що фахова правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. з понеділка по п'ятницю за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (0257)2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6а, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
10.08.2021
З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості», з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній (https://bit.ly/37nMb7v)
Заборона працювати поза реєстром колекторських компаній
Колекторська компанія – юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Увага! Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній, який ведеться Національним банком України.
З дня введення в дію Закону колекторські компанії зобов’язані протягом місяця (тобто до 14 серпня 2021 року) подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру, інакше з 14 жовтня 2021 року банк або фінансова установа (кредитодавці) змушені будуть розірвати з такою колекторською компанією раніше укладені договори. Відповідно до вимог Закону Національний банк України має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру.
Способи взаємодії зі споживачем
Національний банк України здійснюватиме нагляд за додержанням колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їхні права у разі порушень.
Так, наприклад, взаємодія кредитодавця/колекторської компанії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись виключно шляхом:
безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори
особисті зустрічі з 9 до 19 години за умови наявності попередньої згоди особи, з якою здійснюється взаємодія, про таку зустріч, отриманої під час телефонної розмови)
надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації
надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою «Вручити особисто»
Під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення.
Встановлюються правила етичної поведінки колекторів
Закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінансових послуг. Зокрема, колекторським компаніям забороняється:
здійснювати дії, що посягають на особисту гідність, права, свободи та власність споживача, його близьких осіб, використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб
вводити споживача та його близьких осіб в оману, у тому числі відносно: розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача та таких осіб у випадку невиконання умов договору; передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування тощо
з власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами більше двох разів на добу (крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою) та у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні
приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу чи іншим особам
використовувати функцію автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 30 хвилин на добу
використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються споживачу чи іншим особам, зображення, які можуть містити погрозу або використовувати написи «виконавчій документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також використовувати найменування органів державної влади та осіб, які здійснюють повноваження в сфері примусового виконання рішень (державні виконавці, приватні виконавці тощо)
будь-яким чином повідомляти третіх осіб – осіб, які не є сторонами договору про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами
вимагати від близьких осіб чи роботодавця споживача прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості
вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб
вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором тощо
Крім того, колекторській компанії заборонено обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку, у тому числі близьких осіб споживача (боржника), а також такі персональні дані споживача та інших осіб:
щодо графіку його роботи
щодо місця та часу відпочинку
щодо поїздок в межах та за межі України
щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами
щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах тощо.
Нагляд та контроль за діяльністю колекторських компаній при врегулюванні простроченої заборгованості
Банки та фінансові компанії зобов’язані до підписання договору зі споживачем інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань, зокрема, повідомити про право залучати колектора. Ця інформація повинна бути передбачена у договорі про споживчий кредит та у паспорті споживчого кредиту.
Кредитодавець буде зобов’язаний:
повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів
публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг
контролювати залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки
повинен розірвати договір з колектором та повідомити про це Національний банк України, якщо колектор щонайменше двічі упродовж року порушив вимоги етичної поведінки.
Норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацювали відразу з набранням чинності Законом.
Відповідальність за порушення вимог щодо етичної поведінки
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг Національний банк України має право застосувати такі заходи впливу:
письмове застереження кредитодавцю або колекторській компанії з вимогою про усунення виявленого порушення або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності
накладення штрафу
тимчасова заборона колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості
виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру
тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг
Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається Корюківським бюро правової допомоги за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 73, тел.: (04657) 2-11-32.
Також за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год.до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., буд. 6А, тел.: (04644) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
Проставлення апостилю на документах, призначених для використання на території інших держав
З 20 листопада 2015 року Міністерством юстиції України запроваджено електронний сервіс з проставлення апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Апостиль – це спеціальний штамп, що засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність штампа, яким скріплено документ. Документи з проставленим на них апостилем дійсні на території країн-учасниць Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961-го без додаткової легалізації. Апостиль потрібний для того, щоб офіційний документ (наприклад, свідоцтво про народження), виданий на території України, мав таку ж юридичну силу на території іншої держави.
Запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №890 “Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля”, наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2015 №2268/5 “Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1419/27864, яким, крім іншого, затверджено Порядок проставлення проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Згідно додатку №1 до Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, на території Чернігівської області з метою проставлення апостилю можна звернутись:
- з вівторка по суботу - до Бобровицького, Бахмацького, Борзнянського, Городнянського, Коропського, Корюківського, Козелецького, Талалаївського районних та Ніжинського, Новгород-Сіверського, Прилуцького міськрайонних та Чернігівського міського відділів державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області;
- з понеділка по п’ятницю до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснююється у строк до двох робочих днів. У разі необхідності проведення додаткової перевірки строк розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів.
Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її особистого звернення до територіальних органів Міністерства юстиції України або надіслання заяви про проставлення апостиля поштовим зв’язком до Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.
Для проставлення апостиля заявник пред’являє посадовій особі територіального органу Міністерства юстиції України документ, що посвідчує його особу, та подає:
оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
Документи, подані для проставлення апостиля, розглядаються Міністерством юстиції України.
За результатом розгляду заяви та поданих документів посадова особа Міністерства юстиції України проставляє апостиль або відмовляє у його проставленні, формуючи за допомогою програмних засобів ведення Реєстру відповідний електронний документ з накладенням власного електронного цифрового підпису та проставленням на документ електронного цифрового підпису (печатки) Міністерства юстиції України. Відомості про проставлення апостиля або про відмову у його проставленні вносяться до Реєстру.
Документи, подані для проставлення апостиля, видаються заявнику або іншій особі, зазначеній заявником у заяві.
Документи, подані для проставлення апостиля, можуть видаватися також іншій особі на підставі відповідної довіреності, наданій такій особі заявником.
За надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції, призначених для використання на території інших держав, установлено розмір оплати для:
громадян України, іноземців та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн) та для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).
Від унесення плати звільняються: інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти, у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.
Для зручності громадян та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерством юстиції України у Бахмацькому, Козелецькому районних, Ніжинському, Прилуцькому міськрайонних та Чернігівському міському відділах державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області запроваджено пілотний проект щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.
Прийом заяв на державну реєстрацію актів цивільного стану в режимі он-лайн здійснюється через веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
З використанням даного веб-порталу фізична особа може подати до вищевказаних відділів наступні заяви:
- про державну реєстрацію шлюбу;
- про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду; про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей; про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України;
- про зміну імені;
- про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;
- про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
- про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Також веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» дозволить користувачам надсилати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для вирішення відповідних питань по суті; здійснювати попередній запис на відвідування відділів із зазначенням зручних дати і часу; оплачувати з використанням інших систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану; отримувати консультації працівників щодо надісланих через веб-портал заяв або звернень.
Зазначені заяви в обов’язковому порядку повинні містити електронний цифровий підпис фізичної особи або бути підписаними під час особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Що стосується нормативно-правового забезпечення діяльності Веб-порталу, то механізми подання до відділів заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням електронних цифрових підписів або звернень щодо формування таких заяв через мережу Інтернет визначено Порядком роботи веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», а дії працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану регламентуються Порядком розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану – учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2015 № 1187/5.
У кожної людини найприємніша та найщасливіша подія в житті – це народження дитини.
Наказом Міністерства юстиції України від 26.08.2015 року № 1593/5 спрощено доступ громадян до адміністративних послуг щодо державної реєстрації народження дитини, а саме: працівниками Корюківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з 17.03.2016 року проводиться прийняття документів, необхідних для проведення державної реєстрації народження дитини та видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологовому відділенні Корюківської центральної районної лікарні, яке знаходиться за адресою: м. Корюківка вул. Шевченка, 101, 2 поверх (кімната для відвідування). Суть цього проекту полягає у можливості отримання свідоцтва про народження дитини ще до виписки з пологового відділення.
Прийом громадян працівниками відділу державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється кожного вівторка та четверга з 10.00 до 12.00 год., видача документів – з 15.00 до 16.00 год.
Для державної реєстрації народження дитини в пологовому відділенні необхідно надати оригінали документів:
• медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров’я;
• паспорти батьків,
• свідоцтво про шлюб (при наявності зареєстрованого шлюбу).
Державна реєстрація народження немовлят здійснюється безкоштовно.
Коли малюк з’являється на світ, його батьки стикаються з численними питаннями юридичного характеру. Одне з них – це реєстрація місця проживання новонародженої дитини. Як правило, ми не надаємо великого значення цьому питанню до тих пір, поки ним не доводиться зайнятися ним серйозно. Тож що потрібно для прописки новонародженого?
Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» За бажанням батьків чи одного з них документи для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.
Згідно пункту 3 Правил реєстрації місця проживання (далі – Правил) реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
За бажанням батьків чи одного з них документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані через органи державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини.
Для реєстрації місця проживання новонародженої дитини до відділів ДРАЦС подаються наступні документи:
- заява про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини за формою згідно з додатком 7 Порядку реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207;
- паспорти батьків;
- свідоцтво про народження дитини;
- квитанція про сплату адміністративного збору;
- копію витягу про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (у разі подання документів для реєстрації місця проживання дітей одинокими матерями);
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів додатково подаються:
• документ, що посвідчує особу представника;
• документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законним представником дитини – батьками (усиновлювачами).
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
За реєстрацію місця проживання сплачується адміністративний збір:
- у разі звернення особи протягом встановленого Законом строку - у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;
- у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку - у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати.
У разі подання документів, необхідних для реєстрації місця проживання новонародженої дитини, через органи державної реєстрації актів цивільного стану уповноважений працівник перевіряє належність документа, що посвідчує особу батьків (усиновлювачів) або інших законних представників дитини, та документа, що підтверджує повноваження особи як законного представника, особі, яка його надала, їх дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання, наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання дитини, про що ним робиться відповідний запис у цій заяві. Прийняті документи не рідше одного разу на місяць передаються до відповідного органу реєстрації.
Працівник органу реєстрації в день звернення особи або її представника чи в день отримання документів, зокрема, від органів державної реєстрації актів цивільного стану приймає відповідне рішення і оформляє довідку про реєстрацію місця проживання.
Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу державної реєстрації актів цивільного стану, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка.
Телефон для довідок: (04657) 2-15-83, 3-13-37
Отже, скористайтеся даними послугами, це допоможе заощадити дорогоцінний час, а працівники відділу завжди будуть раді бачити Вас.
З метою європейських стандартів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, спрямованих на створення сприятливих умов для отримання фізичними особами адміністративних послуг у зазначеній сфері, та забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб, зокрема, для учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 502-р "Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації" та наказом Міністерства юстиції України від 22.07.2016 № 2247/5 "Про реалізацію пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу" запроваджено пілотний проект щодо державної реєстрації шлюбу у скорочені строки за обраним заявниками місцем у м. Києві, м. Львові, м. Одесі, м. Херсоні, м. Маріуполі, м. Сєвєродонецьку, м. Херсон.
Також, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2016 року № 1068-р розширено перелік міст, де запроваджено пілотний проект «Шлюб за добу» - м. Вінниця, м. Дніпро, м. Луцьк, м. Миколаїв, м. Кам’янець-Подільський, м. Рівне, м. Житомир, м. Харків.
Послуга з організації проведення державної реєстрації шлюбу за обраним заявниками місцем у визначені ними строки надається суб'єктом господарювання - юридичною особою публічного права, клопотання якого, про спроможність надання такої послуги, задоволено відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
Надання послуги організатором проведення державної реєстрації шлюбу здійснюється на підставі договору, укладеного письмово із заявником згідно з примірним договором, рекомендованим Міністерством юстиції України.
Організатор забезпечує подання заявки на проведення державної реєстрації шлюбу за формою встановленого зразка особисто або на електронну адресу відділу визначеного учасником пілотного проекту до якого додає копію договору та документи про сплату державного мита та платні послуги відділу ДРАЦС.
Строк реєстрації шлюбу визначається заявниками, у тому числі у день подачі заяви.
Інформація щодо організаторів розміщена на сайті Міністерства юстиції України та на сайтах Головних територіальних управлінь юстиції.
Нова послуга надає можливість зареєструвати шлюб швидко і зручно.
В.о. начальника Корюківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області |
І.В.Литвин |
3 січня 2017 року Петро Порошенко підписав Закон України "Про вищу раду правосуддя", як повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України. Цим документом, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. 4 січня «Голос України» опублікував Закон України «Про Вищу раду правосуддя»«Голос України» опублікував Закон України «Про Вищу раду правосуддя», отже зазначені зміни наберуть чинності завтра - 5 січня 2017 року.
Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу.
Насамперед, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та осіб, які до сьогодні лише претендували на отримання такого статусу. Таким чином скористатися кваліфікованою правовою допомогою тепер зможуть близько 1 700 000 людей – саме така сьогодні є приблизна кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.
Така ж соціальна гарантія встановлена для осіб, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій (на сьогодні їх близько 275 000 осіб), іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було до прийняття зазначених змін, а з будь-яких інших питань.
Також суттєво змінилися підходи до визначення рівня малозабезпеченості, що є критерієм для отримання безоплатної вторинної правової допомоги не менше 10 000 000 осіб:
- по-перше, особа матиме таке право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;
- по-друге, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер.
Внесені зміни враховують об’єктивну потребу у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги особам, які мають дохід, що дорівнює прожитковому мінімуму або навіть більше, проте є недостатнім для самостійної оплати правових послуг. Крім того, прийняті зміни зроблять особу незалежною від доходів інших членів сім’ї у питанні звернення за безоплатною правовою допомогою. Насамперед, це уможливить звернення за такою допомогою осіб, законні інтереси та права яких порушуються в сім’ї.
Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Правові послуги надають адвокати та штатні юристи центрів. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги у Корюківському районі, можна отримати за адресою м. Корюківка, вул. Вокзальна, 24, тел. 2-11-32.
З 20 листопада 2015 року Міністерством юстиції України запроваджено електронний сервіс з проставлення апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Апостиль – це спеціальний штамп, що засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність штампа, яким скріплено документ. Документи з проставленим на них апостилем дійсні на території країн-учасниць Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961-го без додаткової легалізації. Апостиль потрібний для того, щоб офіційний документ (наприклад, свідоцтво про народження), виданий на території України, мав таку ж юридичну силу на території іншої держави.
Запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №890 “Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля”, наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2015 №2268/5 “Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1419/27864, яким, крім іншого, затверджено Порядок проставлення проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Згідно додатку №1 до Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, на території Чернігівської області з метою проставлення апостилю можна звернутись:
- з вівторка по суботу - до Бобровицького, Бахмацького, Борзнянського, Городнянського, Коропського, Корюківського, Козелецького, Талалаївського районних та Ніжинського, Новгород-Сіверського, Прилуцького міськрайонних та Чернігівського міського відділів державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області;
- з понеділка по п’ятницю до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснююється у строк до двух робочих днів. У разі необхідності проведення додаткової перевірки строк розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів.
Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її особистого звернення до територіальних органів Міністерства юстиції України або надіслання заяви про проставлення апостиля поштовим зв’язком до Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.
Для проставлення апостиля заявник пред’являє посадовій особі територіального органу Міністерства юстиції України документ, що посвідчує його особу, та подає:
оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
Документи, подані для проставлення апостиля, розглядаються Міністерством юстиції України.
За результатом розгляду заяви та поданих документів посадова особа Міністерства юстиції України проставляє апостиль або відмовляє у його проставленні, формуючи за допомогою програмних засобів ведення Реєстру відповідний електронний документ з накладенням власного електронного цифрового підпису та проставленням на документ електронного цифрового підпису (печатки) Міністерства юстиції України. Відомості про проставлення апостиля або про відмову у його проставленні вносяться до Реєстру.
Документи, подані для проставлення апостиля, видаються заявнику або іншій особі, зазначеній заявником у заяві.
Документи, подані для проставлення апостиля, можуть видаватися також іншій особі на підставі відповідної довіреності, наданій такій особі заявником.
За надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції, призначених для використання на території інших держав, установлено розмір оплати для:
громадян України, іноземців та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн) та для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).
Від унесення плати звільняються: інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти, у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.
З вересня 2013 року в Чернігівській області запроваджена нова послуга попереднього запису на прийом до відділів державної реєстрації актів цивільного стану (через мережу Інтернет в режимі он-лайн).
Для того, щоб скористатися вказаною послугою необхідно відвідати офіційний веб-сайт Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (just.cg.gov.ua) та скористатися вкладкою «Попередній запис на прийом до відділів державної реєстрації актів цивільного стану». Потім обрати відділ державної реєстрації актів цивільного стану, до якого бажаєте записатися, вказати питання, з якого необхідно звернутися до відділу, дату та час зручний для звернення, а також вказати прізвище, ім’я, по батькові запитувача і електронну адресу. Треба зазначити, що прийом відбувається лише тієї особи, яка безпосередньо записалася на прийом.
Необхідно звернути увагу на те, що ця послуга надає можливість лише записатися на прийом до відділу, а питання, з якого звертаються буде вирішуватись з урахуванням вимог законодавства. Так, наприклад, якщо звернулися з питань повторної видачі свідоцтва про народження дитини, то відповідне свідоцтво буде видане в день запису на прийом до відділу. А якщо попередній запис на прийом здійснений з питання державної реєстрації шлюбу, то безпосередньо при зверненні можливе лише прийняття заяви про державну реєстрацію шлюбу, а сама державна реєстрація буде проведена лише після спливу одного місяця від дня подання заяви.
Подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через Інтернет
Для зручності громадян та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерством юстиції України у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Бахмацького, Козелецького районних, Ніжинського, Прилуцького міськрайонних та Чернігівського міського управлінь юстиції Чернігівської області, запроваджено пілотний проект щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.
Прийом заяв на державну реєстрацію актів цивільного стану в режимі он-лайн здійснюється через веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
З використанням даного веб-порталу фізична особа може подати до вищевказаних відділів наступні заяви:
- про державну реєстрацію шлюбу;
- про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду; про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей; про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України;
- про зміну імені;
- про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;
- про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
- про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Також веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» дозволить користувачам надсилати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для вирішення відповідних питань по суті; здійснювати попередній запис на відвідування відділів із зазначенням зручних дати і часу; оплачувати з використанням інших систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану; отримувати консультації працівників щодо надісланих через веб-портал заяв або звернень.
Зазначені заяви в обов’язковому порядку повинні містити електронний цифровий підпис фізичної особи або бути підписаними під час особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Що стосується нормативно-правового забезпечення діяльності Веб-порталу, то механізми подання до відділів заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням електронних цифрових підписів або звернень щодо формування таких заяв через мережу Інтернет визначено Порядком роботи веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», а дії працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану регламентуються Порядком розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану – учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2015 № 1187/5.
Державна реєстрація народження дитини у пологову відділенні. У кожної людини найприємніша та найщасливіша подія в житті – це народження дитини.
Наказом Міністерства юстиції України від 26.08.2015 року № 1593/5 спрощено доступ громадян до адміністративних послуг щодо державної реєстрації народження дитини, а саме: працівниками Корюківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з 17.03.2016 року проводиться прийняття документів, необхідних для проведення державної реєстрації народження дитини та видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологовому відділенні Корюківської центральної районної лікарні, яке знаходиться за адресою: м. Корюківка вул. Шевченка, 101, 2 поверх (кімната для відвідування). Суть цього проекту полягає у можливості отримання свідоцтва про народження дитини ще до виписки з пологового відділення.
Прийом громадян працівниками відділу державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється кожного вівторка та четверга з 10.00 до 12.00 год., видача документів – з 15.00 до 16.00 год.
Для державної реєстрації народження дитини в пологовому відділенні необхідно надати оригінали документів:
• медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров’я;
• паспорти батьків,
• свідоцтво про шлюб (при наявності зареєстрованого шлюбу).
Державна реєстрація народження немовлят здійснюється безкоштовно.
Телефон для довідок: (04657) 2-15-83, 3-13-37
Отже, скористайтеся даними послугами, це допоможе заощадити дорогоцінний час, а працівники відділу завжди будуть раді бачити Вас.
Корюківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області здійснює прийом громадян протягом кожного робочого дня з усіх питань, що належать до його компетенції.
Надання безоплатних консультацій з питань, передбачених пунктом 10 Переліку платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1168:
Щочетверга прийом громадян здійснюється згідно гнучкого графіку роботи до 20.00.
Корюківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області здійснює державну реєстрацію смерті щопонеділка з 08.30 до 17.30, з обідньою перервою з 13.00 до 13.48 в тому числі в неробочі, святкові та вихідні дні, крім неділі, згідно гнучких графіків роботи з урахуванням забезпечення дотримання строків державної реєстрації смерті, встановлених статтею 17 Закону України ”Про державну реєстрацію актів цивільного стану”.
З метою забезпечення наповнення Державного реєстру актів цивільного стану громадян вносяться відомості, що містяться в книгах державної реєстрації актів цивільного стану за 1949-1945 роки кожного робочого дня протягом 3 годин. Під час проведення цієї роботи здійснюється прийом громадян з усіх питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Обідня перерва з 13.00 до 13.48
Вихідні дні – неділя, понеділок
Санітарний день для обробки приміщень архівосховищ – остання п’ятниця кожного місяця.
Роз’яснення щодо порядку витребування та отримання громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території України, документів про реєстрацію актів цивільного стану та деяких інших документів, що стосуються їх особистих та майнових прав та інтересів, від компетентних органів іноземних держав
У зв’язку із чисельними зверненнями громадян, що проживають на тимчасово окупованій території України (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей), щодо отримання від компетентних органів іноземних держав документів з питань реєстрації актів цивільного стану (витягів, повторних свідоцтв тощо), а також документів про освіту, трудовий стаж та інших документів, що стосуються особистих та майнових прав та інтересів громадян, Міністерство юстиції роз’яснює таке.
Можливість витребування відповідних документів через органи юстиції передбачена статтею 14 Конвенції СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном, а також двосторонніми договорами України з Грузією, Республікою Узбекистан, Чеською Республікою, Республікою Кіпр, Угорщиною, Республікою Македонія, Республікою Болгарія, Турецькою Республікою, Румунією, Монголією, Китайською Народною Республікою, Литовською Республікою, Латвійською Республікою, Естонською Республікою, Республікою Польща, Грецькою Республікою, Корейською Народно-Демократичною Республікою та Соціалістичною Республікою В’єтнам.
Органи реєстрації актів цивільного стану та територіальні органи юстиції Міністерства юстиції України позбавлені можливості здійснювати свої функції на тимчасово окупованій території України.
У зв’язку з цим, особи, які проживають на такій території, для витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть, заповнивши анкету, що міститься у додатку 1 до цього роз’яснення, звернутися до Міністерства юстиції України поштою на адресу: 01001, м. Київ, вул. Городецького 13, або на електронну адресу: [email protected], або до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України.
Якщо документ запитується з Китаю, Греції, Кіпру, Македонії чи Туреччини, до анкети слід додавати її переклад на офіційну мову відповідної держави або на англійську мову.
Отримати запитуваний документ заявник може особисто у визначеному ним в анкеті відділі державної реєстрації актів цивільного стану, обраному з переліку, розміщеного у підрубриці «Відділи державної реєстрації актів цивільного стану» рубрики «Для фізичних осіб» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua/).
Оскільки надіслання поштової кореспонденції на тимчасово окуповану територію унеможливлено, отримати інформацію про надходження до Міністерства юстиції України від іноземних органів юстиції документів щодо актів цивільного стану громадяни, які проживають на тимчасово окупованій території, можуть за телефоном +38 (044) 233-64-75 або скориставшись інформацією, розміщеною у підрубриці «Щодо документів, що очікуються від компетентних органів іноземних держав громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території України» рубрики «До уваги громадян!» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua).
Про надходження таких документів до обраного заявником відділу державної реєстрації актів цивільного стану можна дізнатися за номером телефону цього відділу, розміщеного у підрубриці «Відділи державної реєстрації актів цивільного стану» рубрики «Для фізичних осіб» веб-сайту Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (http://ddr.minjust.gov.ua/).
За телефоном +38 (044) 233-64-75 можна отримати інформацію про документи про реєстрацію актів цивільного стану громадян, що надійшли до Міністерства юстиції України з-за кордону у 2014-2015 роках у відповідь на звернення громадян, які проживають на тимчасово окупованій території. Одночасно пропонуємо громадянам повідомляти назву відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому особа бажає отримати запитуваний документ.
Документи, які запитуються на підставі двосторонніх договорів України про правову допомогу та правові відносини з Молдовою, Литвою, Латвією, Естонією, Польщею, Грецією, КНДР та В’єтнамом громадяни отримують особисто виключно через дипломатичне представництво або консульство відповідної держави в Україні, як це передбачено міжнародними договорами із зазначеними державами.
Для витребування від компетентних органів іноземних держав документів про освіту, трудовий стаж та інших документів, що стосуються особистих та майнових прав та інтересів громадян, зацікавлена особа може звернутися із заявою до Міністерства юстиції України або до будь-якого Головного територіального управління юстиції, обов’язково зазначивши свої контактні телефони та/або електронну адресу. З цією метою пропонується використовувати форму заяви, наведену у додатку 2.
Отримати запитуваний документ заявник зможе поштою на адресу, зазначену у заяві, крім тимчасово окупованої території України, або у визначеному ним Головному територіальному управлінні юстиції Міністерства юстиції України, обраному з переліку на веб-сайті Мін’юсту: (http://old.minjust.gov.ua/section/297).
Документи, які запитуються на підставі двосторонніх договорів України про правову допомогу та правові відносини з Молдовою, Литвою, Латвією, Естонією, Польщею, КНДР та В’єтнамом, громадяни отримують особисто виключно через дипломатичне представництво або консульство відповідної держави в Україні, як це передбачено міжнародними договорами із зазначеними державами.
Для заповнення анкети для витребування документів про державну реєстрацію актів громадянського стану та заяви про витребування документів про освіту, трудовий стаж та інших документів, що стосуються особистих та майнових прав і інтересів громадян звертатись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Корюківського районного управління юстиції у Чернігівсській області.
Запровадження онлайн сервісів – це реальний крок для спрощення ведення бізнесу, реєстрації нерухомості. Для України – це новий рішучий крок, адже адміністративні послуги через Інтернет уже є звичними для багатьох країн світу
Міністерство юстиції України запровадило нові інноваційні сервіси для зручності громадян, які звертаються за адміністративними послугами
На сайті Мінюсту https://kap.minjust.gov.ua/ можна отримати розширену інформацію (довідку, витяг, виписку) про підприємство, нерухоме майно фізичних осіб (свідоцтво про право власності, витяг про державну реєстрацію, рішення про зупинення розгляду заяви, рішення про відмову в реєстрації прав) та зареєструвати бізнес.
Документи із реєстрів можна просто роздрукувати на принтері, додаткові печатки чи інші види підтвердження їх достовірності не потрібні. Електронні виписки, витяги та довідки мають таку саму юридичну силу як і паперові.
З 20 листопада 2015 року Міністерством юстиції України запроваджено електронний сервіс з проставлення апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Апостиль – це спеціальний штамп, що засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність штампа, яким скріплено документ. Документи з проставленим на них апостилем дійсні на території країн-учасниць Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961-го без додаткової легалізації. Апостиль потрібний для того, щоб офіційний документ (наприклад, свідоцтво про народження), виданий на території України, мав таку ж юридичну силу на території іншої держави.
Запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №890 “Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля”, наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2015 №2268/5 “Про впорядкування відносин з проставлення апостиля та підготовки документів для їх консульської легалізації”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1419/27864, яким, крім іншого, затверджено Порядок проставлення проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.
Згідно додатку №1 до Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, на території Чернігівської області з метою проставлення апостилю можна звернутись:
- з вівторка по суботу - до відділів державної реєстрації актів цивільного стану Бобровицького, Борзнянського, Городнянського, Коропського, Корюківського, Талалаївського районних, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Прилуцького міськрайонних управлінь юстиції Чернігівської області;
- з понеділка по п’ятницю до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснююється у строк до двух робочих днів. У разі необхідності проведення додаткової перевірки строк розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів.
Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її особистого звернення до територіальних органів Міністерства юстиції України або надіслання заяви про проставлення апостиля поштовим зв’язком до Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.
Для проставлення апостиля заявник пред’являє посадовій особі територіального органу Міністерства юстиції України документ, що посвідчує його особу, та подає:
оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
Документи, подані для проставлення апостиля, розглядаються Міністерством юстиції України.
За результатом розгляду заяви та поданих документів посадова особа Міністерства юстиції України проставляє апостиль або відмовляє у його проставленні, формуючи за допомогою програмних засобів ведення Реєстру відповідний електронний документ з накладенням власного електронного цифрового підпису та проставленням на документ електронного цифрового підпису (печатки) Міністерства юстиції України. Відомості про проставлення апостиля або про відмову у його проставленні вносяться до Реєстру.
Документи, подані для проставлення апостиля, видаються заявнику або іншій особі, зазначеній заявником у заяві.
Документи, подані для проставлення апостиля, можуть видаватися також іншій особі на підставі відповідної довіреності, наданій такій особі заявником.
За надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції, призначених для використання на території інших держав, установлено розмір оплати для:
громадян України, іноземців та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн) та для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).
Від унесення плати звільняються: інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти, у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.
Корюківське районне управління юстиції у Чернігівської області доводить до відома населення, що Міністерством юстиції України запровадженні електронні сервіси для надання послуг фізичним та юридичним особам з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. За допомогою сервісів можливо :
• Отримання документів з державних реєстрів Міністерства юстиції України в режимі on-line
• Реєстраційні дії у державних реєстрах України в електронному вигляді
• Пошук інформації у державних реєстрах України
• Користування електронними системами звітності для тих осіб, які здійснюють спеціалізовану професійну діяльність
• Посилання на різні інформаційні джерела
• Пошук законодавчих документів, шаблонів (зразків) документів Електронна адреса кабінету електронних сервісів :
Корюківське районне управління юстиції надає роз’яснення для виконавчих органів сільських, селищних та міської ради, державній адміністрації, нотаріусам, акредитованим суб’єктам.
Відповідно до п. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суб’єкт державної реєстрації:
- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок та їхньої символіки;
- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації обласних, регіональних і республіканських професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об’єднань, постійно діючих третейських судів;
- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції - у разі державної реєстрації громадських об’єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання;
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклала:
- договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;
- договір з іншим суб’єктом державної реєстрації та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб’єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації).
Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою створення сприятливих умов для отримання фізичними особами адміністративних послуг у сферах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерством юстиції України запроваджено пілотний проект «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
З 7 вересня 2015 року у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Ніжинського, Прилуцького міськрайонних та Чернігівського міського управлінь юстиції Чернігівської області запроваджено пілотний проект щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет. Веб-портал “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” – це офіційний сервіс щодо подачі заяв або звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, який є доступним для користувачів мережі Інтернет. З використанням даного веб-порталу Ви можете подати до вищевказаних відділів наступні заяви:
- про державну реєстрацію шлюбу;
- про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду;
- про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
- про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України;
- про зміну імені;
- про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;
- про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
- про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Зазначені заяви в обов’язковому порядку повинні містити електронний цифровий підпис фізичної особи або бути підписаними під час особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву з накладенням електронного цифрового підпису або звернення щодо її формування, у день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня у разі отримання поза робочим часом відділу перевіряє отримані документи.
Про результати розгляду заяви або звернення відповідальним працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану надсилається повідомлення користувачу, що відображається в його особистому кабінеті.
При цьому наголошуємо, що подання до відділів ДРАЦС звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет не звільняє від необхідності особистого звернення заявника до відділу та подання ним документів, передбачених законодавством.
Також з використанням функціональних можливостей веб-порталу “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” користувач може надіслати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для вирішення відповідних питань по суті; здійснити попередній запис на відвідування відділів із зазначенням зручних дати і часу; оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану; отримати консультації працівників щодо надісланих через веб-портал заяв або звернень.
Необхідно зазначити, що механізм подання фізичними особами до відділів заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням електронних цифрових підписів або звернень щодо формування таких заяв через мережу Інтернет визначає Порядок роботи веб-порталу “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану”, а дії працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану регламентуються Порядком розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану – учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2015 № 1187/5.
26 жовтня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий новий Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а 25 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою затверджено однойменний Порядок.
Норми даного Закону кардинально змінили систему органів та осіб, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме з 1 січня 2016 року цими особами є державні реєстратори, які перебуватимуть у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад та районною державною адміністрацією.
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
На даний час функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно продовжують виконувати реєстратори прав Корюківського районного управління юстиції, але не пізніше 30 квітня 2016 року.
З 13 грудня 2015 року повноваженнями державного реєстратора наділені нотаріуси незалежно від вчинення ними нотаріальної дії.
Одними із нових і основних функцій Міністерства юстиції України та його територіальних органів юстиції будуть контроль за діяльністю державних реєстраторів, розгляд скарг на їх рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність, навіть матимуть право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Скоріш за все цим органом буде орган юстиції в області. Раніше оскарження можливе було лише в судовому порядку.
Однією із новацій Закону є те, що нарешті буде вирішено наболіле питання багатьох сільгоспвиробників району – реєстрація договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. З прийняттям нових норм така реєстрація буде здійснюватися без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
Відповідно до статі 5 Закону право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Також більш детально перераховано коло суб’єктів, які звільняються від сплати адміністративного збору. Сюди знову будуть входити громадяни, які мають посвідчення 3-ої та 4-ої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років відповідно.
Новий Закон здешевив надання послуг з державної реєстрації прав та знову зрівняв суб’єктів звернень. Від тепер сума адміністративного збору залежить від виду послуги та строку її надання. Строки вибираються заявником за бажанням. Наприклад, максимальний строк реєстрації права власності на нерухоме майно та інших речових прав становить 5 робочих днів; вартість становитиме 140 грн. за реєстрацію власності та 70 грн. - за інше речове право (наприклад право оренди земельної ділянки).
До 01.01.2016 року інформація з Державного реєстру речових прав на підтвердження внесення відомостей до реєстру, під час реєстрації права власності чи похідного від нього права, надавалася у формі витягів, що друкувалися на спеціальних бланках. Вартість такої інформації становила 120 грн. та була обов’язковою для отримання.
Відтепер отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюється за бажанням заявника. У разі виявлення бажання заявнику слід сплатити кошти в сумі 34 грн. Така інформація буде надрукована на аркушах паперу форматом А4 (210х297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставляння підпису та печатки державного реєстратора. У разі відсутності бажання – кошти не сплачуються (пункт 22 Порядку).
З 01.01.2016 року спеціальні бланки для видачі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та спеціальні бланки свідоцтв про право власності не використовуються державними реєстраторами.
Правовстановлюючим документом при реєстрації права власності на новостворені або реконструйовані об’єкти нерухомого майна є рішення державного реєстратора (раніше було свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видавалося реєстраційною службою).
Рішення державного реєстратора за бажанням заявника може бути надано у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу формату А4 (210х297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставляння підпису та печатки державного реєстратора (пункт 3 Порядку).
Інформацію і рішення можна отримати і в електронному вигляді на веб-порталі Міністерства юстиції України. Ці документи в електронному і паперовому вигляді мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на Державний реєстр прав.
Важливою зміною також є те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах області. А якщо таку реєстрацію проводить нотаріус - незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах України (стаття 3 Закону).
А.В.Плющ |
5 жовтня 2015 року вступили в силу пункти 27 (щодо внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та 36 (щодо внесення змін до Закону України "Про адміністративні послуги») Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».
Відповідно до вказаних змін виконання повноважень державного реєстратора з прийому та видачі документів у сфері державної реєстрації прав можуть покладатися, зокрема, на посадових осіб органів місцевого самоврядування та адміністраторів центрів надання адміністративних послуг.
Таким чином, згідно абзацу 4 частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.
Водночас, у відповідності до пункту 36 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», у Законі України "Про адміністративні послуги" частину 8 статті 12 викласти в такій редакції:
"8. Суб’єктам надання адміністративних послуг забороняється приймати заяви, видавати суб’єктам звернень оформлені результати надання адміністративних послуг (у тому числі рішень про відмову в наданні адміністративних послуг), якщо такі послуги надаються через центри надання адміністративних послуг, крім випадків подання заяв через Єдиний державний портал адміністративних послуг".
Пунктами 9 та 10 Переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг (додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 №523-р) визначено найменування адміністративних послуг – державна реєстрація: права власності на нерухоме майно, інших речових прав на нерухоме майно (крім державної реєстрації іпотеки нерухомого майна); видача витягу, інфогрмаційної довідки та виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та правову підставу для надання адміністративної послуги – Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Районне управління юстиції повідомляє: юрисдикція Менського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
- Коропський
- Корюківський
- Менський
- Новгород-Сіверський
- Семенівський
- Сосницький
- Щорський
- місто Мена
- місто Новгород-Сіверський
Адреса: 15600, м.Мена, вул.Червона площа, буд 9
Телефон: (04644) 3-30-01
Електронна пошта: [email protected]
Відповідно до cтатті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.
Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.
Реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, на місцевому рівні, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.
Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань в 10-денний строк з часу їх утворення. Про своє утворення первинні осередки політичної партії повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, прийнявши документи про легалізацію, протягом трьох годин видає довідку про легалізацію первинних осередків політичної партії
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, після реєстрації видає політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.
Політична партія щорічно інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань про обласні, міські, районні організації партії або інші структурні утворення, передбачені статутом партії. Політична партія також інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань оприлюднює щорічно список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси.
Реєструючі органи приймають рішення про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом партії, протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.
До заяви додаються:
копія статуту політичної партії;
протокол установчих зборів або конференції, на яких було утворено обласну, міську, районну організацію або інше структурне утворення політичної партії.
У разі відмови в реєстрації центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань повинні надати заявникові своє письмове вмотивоване рішення.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду.
Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.
Реєструючим органом структурних утворень та первинних осередків політичних партій в Корюківському районі є Корюківське районне управління юстиції, що знаходиться за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 60, тел. 2-11-84, 3-44-36, 3-44-37
Начальник реєстраційної служби Корюківського РУЮ |
А.В.Плющ |
01.01.2015 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 року № 722 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження», якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 3 вищевказаної постанови Уряду визначено, що 1 жовтня 2015 року до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру прав та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у формі, як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього, на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції.
Слід зазначити, що Порядком визначено умови доступу користувачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (далі - реєстри) у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, а також механізм користування такими реєстрами.
Доступ користувачів до реєстрів надається (припиняється) на підставі договору, укладеного між такими користувачами та адміністратором Державного реєстру прав.
У разі коли користувачем є посадова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договір укладається між органом, у якому працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав. Якщо користувачем є державний нотаріус, договір укладається між державною нотаріальною конторою, у якій працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав. Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.
Адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України.
Враховуючи вищевикладене, та те, що надання безпосереднього доступу користувачам до Державного реєстру прав для отримання необхідної в службовій діяльності інформації здійснюється на договірних засадах, з метою забезпечення можливості подальшої безперешкодної роботи вам необхідно до 01.10.2015 вжити вичерпні заходи стосовно отримання такого доступу, оскільки після 1 жовтня поточного року органи державної реєстрації прав будуть позбавлені можливості надавати відповідну інформацію. Для вирішення даного питання вам необхідно звернутися до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, представництво якого знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О.Молодчого, буд. 44 оф. 52, тел. (0222) 65-15-90 директор; 65-11-73, адміністратори, інженери; 65-16-72 бухгалтерія; 65-11-27 факс.
Начальник реєстраційної служби Корюківського РУЮ |
А.В.Плющ |
25.11.2014 р. в закону силу вступив Закону України № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (далі – Закон № 1701- VII), на підставі якого внесено зміни і до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у частині внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про :
- засновників юридичної особи;
- кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодо одержувача її засновника, якщо засновник – юридична особа;
- структуру власності засновників юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.
Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1701- VII представники юридичних осіб, які зареєстровані до набрання чинності цим Законом, повинні подати державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача, у тому числі кінцевого вигодо одержувача їх засновника, якщо засновник юридична особа, упродовж 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом (до 25.05.2015 р.) шляхом заповнення реєстраційної картки Форма 4.
10.04.2015 р. Міністерством юстиції України прийнято наказ № 529/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року № 3178/5, який набирає чинності через п’ять днів з дня його офіційного опублікування ( тобто 04.05.2015 р.) Даним наказом серед іншого термін «кінцевий вигодоодержувач» замінено терміном «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)»
21 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 475-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціаного власника (контролера) юридичної особи, яким серед іншого передбачені такі нововведення :
1. інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) не включається до реєстраційної картки не лише політичних партій, творчих спілок, їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, але й релігійних організацій, державних та комунальних підприємств;
2. у разі відсутності у юридичної особи кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) подаються відомості про його відсутність, для чого до «Форми 4» було внесено відповідні зміни;
3. продовжено на 4 місяці строк подачі документів юридичними особами щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)
Зазначені відомості не подаються юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцевий бенефіціарний власник (контролер) таких юридичних осіб збігаються з її учасниками.
У 2014 році Українці отримали 4,8 млн послуг з реєстрації. З них 1,3 млн становили виписки, витяги та довідки.
Для реєстрації чи отримання довідки громадяни з ночі мали займати чергу. Та й це не завжди було гарантією, що вдасться потрапити до спеціаліста саме в цей день.
Нескінченні черги та незручності створювали плодюче підґрунтя для корупційних схем. За прискорене «вирішення» питання бізнесменам в середньому доводилося платити 300 грн.
У рамках реформ забезпечено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
8 квітня запущено систему надання електронних онлайн сервісів. Зареєструвати бізнес та отримати необхідну довідку, витяг або виписку можна на оновленому сайті Мін′юсту в режимі онлайн.
З початку роботи через систему надання онлайн сервісів на оновленому сайті Мін’юсту було видано понад 12 тис. електронних довідок. Кількість запитів у окремі дні сягала 600.
Для полегшення ведення бізнесу в аграрних регіонах з 1 квітня право проводити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення було надане нотаріусам.
Крім того, Мін’юст розробив 2 законодавчі акти, які вдосконалюють процедури примусового виконання рішень та запроваджують змішану систему. Їх підтримав Уряд та Рада з питань судової реформи при Президентові.
Мін’юст підготував 2 проекти законів для спрощення процедур реєстрації бізнесу та майна:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Запропоновані в цих документах новели забезпечать децентралізацію повноважень та запровадять вільний вибір суб'єкта реєстрації. Право проводити такі дії буде надано:
- органам місцевого самоврядування та держадміністраціям;
- нотаріусам (незалежно від посвідчення нотаріальної дії);
- акредитованим Мін’юстом банківським установам;
- держвиконавцям (накладення та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно).
Законопроекти покращать якість надання адміністративних послуг шляхом:
- створення конкурентного середовища між суб'єктами, які наділені повноваженнями з проведення державної реєстрації;
- запровадження принципу екстериторіальності в межах області для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в межах України для державної реєстрації бізнесу та громадських формувань;
- запровадження можливості подання електронних документів для державної реєстрації;
- заповнення заяви безпосередньо державним реєстратором.
Буде забезпечено удосконалення сервісів, які надаються громадянам:
- уводяться механізми, які скоротять кількість відмов у держреєстрації майна та обтяжень;
- уніфікуються процедури реєстрації юросіб, громадських формувань та фізосіб-підприємців;
- скорочено перелік документів для реєстрації бізнесу;
- буде розкрито інформацію про права на нерухоме майно як за об'єктом, так за суб'єктом;
- створюються нові можливості надання інформації про нерухоме майно для органів держвлади та інших юросіб залежно від потреб (офіційна статистична інформація, вибірка за певними об'єктами нерухомого майна тощо);
- скасовується щорічне підтвердження та щорічна подача фінзвітності;
- забезпечено перехід на електронну форму документів;
- створення єдиного реєстру на базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Буде створено надійну систему державного контролю у сфері державної реєстрації:
- нормативно-методичне регулювання порядку державної реєстрації Мін'юстом;
- дворівневе адміністративне оскарження рішень державних реєстраторів;
- дієві механізми реагування у разі виявлення порушень.
Плата за державну реєстрацію.
У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно:
- плата за проведення державної реєстрації залежить від об'єкта, його розміру, а також від того, заявником є фізична чи юридична особа;
- плата на надання інформації про зареєстровані речові права визначається Кабінетом Міністрів України.
У сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб – підприємців:
- у разі подання документів у електронній формі адміністративний збір та плата за надання відомостей зменшуються на 25 відсотків.
Для прикладу, вартість повного витягу з реєстру підприємців становить 45,68 грн безпосередньо за послугу та 3 гривні – комісія Ощадбанку. Загальна вартість – 48,68 грн, тобто 75% від вартості паперового аналогу.
Повний витяг з реєстру нерухомості коштує 21 грн.
Скорочена інформація про компанію, а також послуга з реєстрації бізнесу надаються безкоштовно. Так само безкоштовно громадяни можуть отримати додаткові копії уже сформованих документів.
Законопроекти забезпечать належне фінансове забезпечення діяльності у сфері державної реєстрації завдяки процедурі розподілу адміністративного збору:
- адміністративний збір за державну реєстрацію державними реєстраторами виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, зараховується в повному обсязі до місцевих бюджетів за місцем надання послуг, а у разі проведення державної реєстрації державними реєстраторами держадміністрацій, зараховується в повному обсязі до Державного бюджету України за місцем надання послуг;
- у разі проведення державної реєстрації банком або приватним нотаріусом на фінансове забезпечення цієї діяльності спрямується 60% адміністративного збору, який залишатиметься у відповідного суб'єкта;
- фінансове забезпечення інших реєстраторів здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно до законодавства.
Відтепер на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (www.new.minjust.gov.ua) можна отримати інформацію у вигляді виписки щодо юридичної особи, витягу та довідки щодо юридичної особи або фізичної особи-підприємця.
Для отримання такого документа не потрібно жодних електронних цифрових підписів чи інших ідентифікаторів. Достатньо лише внести кошти за послугу з використанням платіжних систем через мережу Інтернет безпосередньо при її замовленні. Підготовка електронної виписки, витягу чи довідки відбувається автоматично в режимі он-лайн. Вартість отримання витягу та довідки становитиме 48 грн. 68 коп., виписки – 21 грн. 27 коп. Це складає 75% від вартості паперового аналогу.
Після сплати коштів кожному документу присвоюється унікальний ідентифікаційний код. Документ після його формування можна відразу роздрукувати. Представник банківської чи державної установи до якої подається такий документ зможе легко перевірити його достовірність, увівши в системі унікальний номер документа.
Якщо потрібно подавати документ до декількох установ, платити за кожну нову копію не потрібно. Один раз сплативши за формування електронного документу, запитувач або будь-хто може безкоштовного завантажити сформований витяг, виписку чи довідку у режимі он-лайн через Інтернет.
Ці сформовані документи протягом року зберігатимуться в архіві. Після спливу річного строку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будуть зберігатись відомості про факт формування виписки, витягу чи довідки.
Створити запит на отримання документа можливо за максимально розширеною кількістю критеріїв пошуку. Шукати можна за назвою юридичної особи, ідентифікаційним кодом, за її засновниками, або за керівниками чи підписантами.
Електронні виписки, витяги та довідки мають таку саму юридичну силу як і паперові.
Інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в он-лайн режимі можна отримати цілодобово. Також забезпечується технічна підтримка за телефоном 0-800-50-70-70.
05 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015, у зв’язку з яким внесено ряд змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV, зокрема, важливим питанням є запровадження диференційованого підходу до визначення розміру адміністративного збору, що залежить від площі об’єкта нерухомого майна, права на який заявлені до державної реєстрації, а також від того, заявником є фізична чи юридична особа.
Розмір адміністративного збору визначається у процентному відношенні до мінімальної заробітної плати, яка, згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» складає з 01 січня — 1218 гривень; з 01 грудня — 1378 гривень.
Також, при проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує кошти за отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), розмір такої плати не змінився і становить 120 гривень.
Разом з тим, у разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається.
Однак, приємною новиною для заявника є те, що у разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню. А у разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір та плата за надання витягу з Державного реєстру прав також підлягають поверненню.
Таким чином, ставки адміністративного збору встановлюються в таких розмірах:
Звертаємо Вашу увагу, що від сплати адміністративного збору звільняються:
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- фізичні та юридичні особи під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
- особи, визначені пунктами 18, 29, 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а саме:
громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп.
«Офіційний вісник України» — український інформаційний бюлетень, офіційне друковане видання, що засноване та видається Міністерством юстиції України та державним підприємством «Українська правова інформація» Міністерства юстиції відповідно до Указу Президента України від 13 грудня 1996 року № 1207/96 «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України», у якому публікуються державною мовою всі поточні нормативно-правові акти, що надійшли до Мін'юсту та включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Це закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших органів, а також міжнародні договори України, які набрали чинності.
Указом Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» «Офіційному віснику України» надано статус офіційного друкованого видання, у якому підлягають оприлюдненню державною мовою акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.
На обкладинці бюлетеня зазначається дата виходу його в світ, за якою визначається дата набрання чинності нормативно-правовими актами.
В «Офіційному віснику України» публікуються:
відповідно до статті 21 Закону України «Про міжнародні договори України» — чинні міжнародні договори України;
відповідно до статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» — накази міністерств нормативно-правового змісту;
відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України — оголошення про відкриття провадження в адміністративних справах щодо оскарження нормативно-правових актів та резолютивні частини постанов суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним;
відповідно до статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» — усі регуляторні акти, прийняті Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, іншими державними органами, центральними органами виконавчої влади, державними спеціалізованими установами та організаціями, некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також їх посадовими особами;
відповідно до статті 67 Закону України «Про Конституційний Суд України» та статті 2 Указу Президента України від 11 грудня 2002 року № 1150/2002 «Про забезпечення діяльності Конституційного Суду України» — рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремими думками суддів Конституційного Суду України.
Відповідно до рішення колегії Міністерства юстиції України від 29 квітня 2004 року № 8 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» публікуються рішення Європейського суду з прав людини.
Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.
Основними передплатниками бюлетеня «Офіційний вісник України» є органи юстиції, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, підпорядковані їм підприємства, установи і організації, бібліотеки, навчальні та наукові заклади, юридичні особи та громадяни.
№ з/п | Назва населеного пункту | Дата проведення | Час проведення | Відповідальний за проведення заходу | Відповідальні працівники |
---|---|---|---|---|---|
1 | село Охрамієвичі | 15 квітня 2015 року | з 10-00 до 13-00 | Начальник Корюківського районного управління юстиції Ющенко Н.М. | Завідувач Корюківської районної державної нотаріальної контори Гайдук С.В. |
Начальник районного управління юстиції | Н.М. Ющенко |
08 квітня 2015 року з 11.00 до 13.00 у приміщенні Корюківського районного управління юстиції (м. Корюківка, вул. Шевченка, 60) буде проводитись прийом громадян начальником Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Власенком Юрієм Дмитровичем з питань діяльності органів юстиції.
№ з/п | Назва населеного пункту | Дата проведення | Час проведення | Відповідальний за проведення заходу | Відповідальні працівники |
---|---|---|---|---|---|
1 | село Савинки | 12 березня 2015 року | з 10-00 до 13-00 | Начальник Корюківського районного управління юстиції Ющенко Н.М. | Завідувач Корюківської районної державної нотаріальної контори Гайдук С.В. |
Начальник районного управління юстиції | Н.М. Ющенко |
1 січня 2013 року вступив у силу Закон України «Про громадські об’єднання». Однією з найважливіших норм нового Закону є те, що тепер, щоб діяти по всій Україні, не обов’язково реєструвати саме всеукраїнську організацію. Крім того, створювати організації тепер мають право не лише фізичні особи – громадяни України, але і юридичні особи та іноземні громадяни чи особи без громадянства. Також новий закон значно спрощує реєстрацію громадських організацій та скасовує відповідний збір до держбюджету. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення громадського об'єднання подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:
1) примірник протоколу установчих зборів, оформленого з дотриманням вимог Закону;
2) статут (у двох примірниках);
3) відомості про керівні органи громадського об'єднання із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв'язку, а також зазначені відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, до яких додається письмова згода цієї особи, якщо така особа не була присутня на установчих зборах;
4) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Заяву та документи підписує керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначеної особи на заяві про реєстрацію громадського об'єднання засвідчується нотаріально.
Для реєстрації громадської спілки, крім вище перелічених документів, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників - юридичних осіб та фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.
У разі якщо засновником (засновниками) громадської спілки є іноземна юридична особа, додатково подається легалізований у встановленому порядку документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження - витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, що відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються) до уповноваженого органу з питань реєстрації, мають бути викладені державною мовою.
У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації громадського об'єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об'єднання не вважається утвореним.
Начальник реєстраційної служби Корюківського РУЮ |
А.В.Плющ |
Головне управління юстиції в Чернігівській області інформує про організацію роботи навчальних закладів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а також про оплату праці працівникам таких закладів.
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено істотні умови договору оренди землі.
Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Також Законом України «Про оренду землі» визначені невід’ємні частини договору оренди землі:
- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- акт приймання-передачі об’єкта оренди;
- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що ж стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2014 року №50 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» встановлено, що у разі проведення державної реєстрації інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб’єкта цих прав розмір орендної плати (у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки).
Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, право власності на яку зареєстроване до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, та не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному розділі зазначеного Реєстру.
Для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки до реєстраційної служби подаються:
- заява про державну реєстрацію права;
- копія документа, що посвідчує особу заявника;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб - платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
- документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
- документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);
- документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права оренди земельної ділянки (договір оренди). Для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку;
- у разі подання заяви уповноваженою особою така особа подає документ, що посвідчує її особу, копію документа, що підтверджує її повноваження; якщо уповноважена особа діє від імені фізичної особи — копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки (уразі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі продажу оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України). Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
Для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.
Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.
Таке рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування може бути подане правонабувачем (користувачем, орендарем), який у такому випадку є уповноваженою особою власника земельної ділянки, одночасно із заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.
Безоплатна вторинна правова допомога полягає у забезпеченні захисту особи від обвинувачення, представництва особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складенні документів процесуального характеру. Право на отримання такої допомоги мають малозабезпечені особи, а також особи, віднесені до певних соціально вразливих груп (діти-сироти, ветерани війни, реабілітовані особи,інші категорії осіб).
Таку допомогу надає Чернігівський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Контактний телефон: (0426) 65-14-76; факс: (0462) 65-14-77; e-mail: [email protected]
Верховна Рада 18 квітня 2013 року прийняла Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо приведення національного законодавства у відповідність зі стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» (опублікований в Офіційному віснику України № 37 від 28 травня 2013 року), передбачає криміналізацію всіх елементів активного і пасивного хабарництва, у тому числі обіцянку неправомірної вигоди, а також встановлення кримінальної відповідальності за прийняття пропозиції або обіцянки неправомірної вигоди.
У Кимінальному кодексі України «хабар» поступилося місцем «неправомірній вигоді». Що стосується зміни терміну «хабар» на «неправомірна вигода», він змінився не лише в ст. 368, в якій йшлося про хабарництво. Цей термін з’явився і в ст. 354, там де раніше йшлося про одержання незаконної винагороди працівником підприємства, установи. Кримінальна відповідальність встановлюється не тільки за давання або отримання, а й за пропозицію чи обіцянку такої неправомірної вигоди. Законом також встановлюється кримінальна відповідальність за пропозицію чи обіцянку надання неправомірної вигоди не тільки службовій особі, а й будь-якому працівнику державного підприємства, установи чи організації. Якщо раніше лише дехто з них ніс відповідальність за одержання матеріальних благ і це мали бути вигоди виключно майнового характеру, то тепер це можуть бути також і вигоди немайнового характеру. На відміну від поняття «хабар» неправомірна вигода — це може бути і певна перевага, послуга чи пільга — зовсім необов’язково майнова.
Пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи - караються штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.
Отримання неправомірної вигоди службовою особою з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від 1 тис. до 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або позбавленням волі на строк від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Отримання посадовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або отримання такої вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Неправомірною вигодою в особливо великому розмірі вважається вигода, що у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім того, закон розширює межі застосування диспозицій корупційних правопорушень таким чином, щоб відповідні положення стосувалися випадків, коли корупційна дія відбувається в інтересах третьої сторони; встановлення більш жорстких, порівняно з існуючими, санкцій за корупційні діяння в публічній сфері; усунення ризику зловживання інститутом дійового каяття, шляхом введення додаткових обов'язкових умов для можливого звільнення від відповідальності за корупцію.
Цим же Законом внесені зміни до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зокрема щодо самого визначення «неправомірної вигоди», а саме «неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.”
Набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 15.08.2014 року № 1354/5 «Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей». Даний наказ був прийнятий з метою захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у зв’язку із соціально-політичною ситуацією, що склалася в Луганській та Донецькій областях.
Відповідно до норм даного Наказу громадяни-переселенці з даних областей мають можливість подавати заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей, як до будь-якого органу державної реєстрації прав на території області, в межах якої розташоване нерухоме мано, так і до органів державної реєстрації прав Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Сумської та Чернігівської областей.
Державні реєстратори речових прав на нерухоме майно таких органів проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.
Набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 15.08.2014 року № 1354/5 «Про тимчасові заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей». Даний наказ був прийнятий з метою захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у зв’язку із соціально-політичною ситуацією, що склалася в Луганській та Донецькій областях.
Відповідно до норм даного Наказу громадяни-переселенці з даних областей мають можливість подавати заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване в межах території Луганської та Донецької областей, як до будь-якого органу державної реєстрації прав на території області, в межах якої розташоване нерухоме мано, так і до органів державної реєстрації прав Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Сумської та чернігівської областей.
Державні реєстратори речових прав на нерухоме майно таких органів проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.
Начальник реєстраційної служби Корюківського районного управління юстиції |
Анастасія Плющ |
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.
Інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.
Республіканські і місцеві органи влади та управління, підприємства, установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання) залучають представників громадських організацій інвалідів до підготовки рішень, що стосуються інтересів інвалідів.
Дискримінація інвалідів забороняється і переслідується за законом. Згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
Залежно від важкості інвалідності встановлюється перша, друга, третя групи інвалідності.
Рішення про інвалідність грунтується на оцінці комплексу клінічних, психологічних, соціально-побутових і професійних факторів. При цьому враховуються: характер захворювання, ступінь порушення функцій, ефективність лікування і реабілітаційних заходів, стан компенсаторних механізмів, клінічний і трудовий прогноз, можливість соціальної адаптації, потреба у різних видах соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, професійна підготовка, вік та інше.
При огляді у медико-соціальних експертних комісіях у кожному випадку, незалежно від характеру захворювання чи дефекту, проводиться комплексне обслідування усіх систем організму хворого з метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеню соціальної адаптації використовуються дані функціональних і лабораторних методів дослідження, проводиться опитування хворого, аналіз необхідних документів. Звертається увага на особисті установки хворого, можливість соціальної адаптації. Огляд грунтується на принципах медичної етики і деонтології.
При винесенні рішення про інвалідність складається індивідуальна програма реабілітації, що передбачає послідовність з проведеними раніше медико-соціальними заходами, розглядається питання про потребу у різних видах реабілітації, соціально-побутових послуг, матеріальної допомоги.
При нестійких, зворотних морфологічних змінах і порушеннях функцій органів і систем організму з метою спостереження за ефективністю лікування і проведення реабілітаційних заходів, станом здоров'я і ступеню соціальної адаптації проводиться періодичний огляд інвалідів через 1-3 роки.
При стійких, незворотних морфологічних змінах і порушеннях функцій органів і систем організму, неможливості покращення перебігу захворювання і відновлення соціальної адаптації, внаслідок неефективності проведених реабілітаційних заходів, інвалідність встановлюється без зазначення строку переогляду.
Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів.
Порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.
Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.
Захист прав, свобод і законних інтересів інвалідів забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Громадянин має право в судовому порядку оспорювати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його інвалідом.
Службові особи та інші громадяни, винні у порушенні прав інвалідів, несуть встановлену законодавством матеріальну, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Документом, відповідно до якого проводиться встановлення груп інвалідності є Інструкція Міністерства охорони здоров'я від 28.12.1991 № 16.01/20 „Про встановлення груп інвалідності".
Підставою для встановлення першої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до різко вираженої соціальної дезадаптації внаслідок неможливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересуванням, самообслуговуванням, участю у трудовій діяльності, якщо вказані порушення викликають потребу у постійному сторонньому догляді чи допомозі. При забезпеченні засобами компенсації анатомічних дефектів чи порушених функцій організму, створенні спеціальних умов праці на виробництві чи вдома, можливе виконання різних видів праці.
Підставою для встановлення другої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюванням, наслідками травм, уродженими дефектами, що не потребують постійного стороннього догляду чи допомоги, але призводять до вираженої соціальної дезадаптації внаслідок різко вираженого утруднення навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності або при неможливості працювати.
Підставою для встановлення третьої групи інвалідності є обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводять до значного зниження можливостей соціальної адаптації внаслідок вираженого утруднення навчання, спілкування, пересування, участі у трудовій діяльності (значне зменшення обсягу трудової діяльності, значне зниження кваліфікації, значні утруднення у виконанні професійної праці внаслідок анатомічних дефектів).
• 1. Відсутність кисті і більш високі рівні ампутацій верхньої кінцівки, неконсолідований суглоб плеча або обох кісток передпліччя, різко виражена контрактура (обсяг рухів в суглобі до 10 градусів чи анкілоз ліктьового суглобу у функціонально невигідному положенні: під кутом менше 60 чи більше 150 градусів (або при фіксації передпліччя у положенні крайньої пронації чи крайньої супінації, плечовий чи ліктьовий суглоб, що бовтається; відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за виключенням першого, трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи різко виражена контрактура цих же пальців у функціонально невигідному положенні; відсутність першого та другого пальців з відповідними п'ясними кістками; відсутність перших пальців обох кистей;
• 2. Кукса стегна чи гомілки; кукса ступні після ампутації за Пироговим, на рівні суглобу Шопара; двосторонні кукси ступні із резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом; різко виражена конрактура чи анкілоз гомілкоступневого суглобу із порочним положенням ступні чи анкілоз обох гомілкоступневих суглобів; неконсолідований суглоб стегна чи обох кісток гомілки; колінний чи кульшовий суглоб, що бовтається; різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового суглобу у функціонально невигідному положенні (під кутом більше 170 градусів і менше 150 градусів); уроджений чи набутий вивих кульшових суглобів; уроджений чи набутий вивих кульшового суглобу з вираженим порушенням функції кінцівки; укорочення нижньої кінцівки на 10 см і більше; ендопротез колінного чи кульшового суглобів; відсутність нижньої кінцівки;
• 3. Кіфосколіоз IV ступеню;
• 4. Параліч кисті чи верхньої кінцівки, параліч нижньої кінцівки, виражений парез всієї верхньої чи всієї нижньої кінцівки із значними трофічними порушеннями (виражена м'язова атрофія чи хронічна трофічна язва)
• 5. Повна чи практична сліпота на одне око (гострота зору менша 0,05 з корекцією чи концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
• 6. Дефекти щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
• 7. Гіпофізарний наніом, остеохондропатія, остеохондродіотрофія із низькорослістю;
• 8. Двостороння глухота;
• 9. Постійне канюленосіння внаслідок відсутності гортані;
• 10. Значний кістковий дефект черепа (більше 3 х 1 см) чи стороннє тіло у речовині мозку.
Постійний сторонній догляд чи допомога рекомендується у випадках неможливості самообслуговування при таких станах:
• 1. хронічна недостатність кровообігу III ст.;
• 2. легенезо-серцева недостатність III ст.;
• 3. термінальна стадія хронічної ниркової недостатності;
• 4. термінальна стадія хронічної печінкової недостатності;
• 5. інкурабельні онкологічні захворювання
• 6. різко виражені порушення рухових функцій кінцівок (тетраплегія, триплегія, геміплегія, параплегія, тетрапарез, трипарез, геміпарез, парапарез);
• 7. різко виражені порушення координації рухів: атаксія, гіперкінетичний синдром, аміостатичний синдром з неможливістю ходьби і стояння;
• 8. тотальна афазія;
• 9. повна чи практична сліпота обох очей чи одного ока, що краще бачить (гострота зору менша 0,05 із корекцією чи концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
• 10. кукси двох кінцівок;
• 11. кукси кистей із відсутністю чотирьох пальців, включаючи перший чи більш високий рівень ампутацій;
• 12. анкілози чи різко виражені контрактури обох кульшових суглобів;
• 13. недоумкування, незалежно від етіології, включаючи природжене у ступені ідіотії чи глибокої імбецільності;
• 14. виражені затяжні психотичні стани із дезорганізацією поведінки;
• 15. сполучення ураження органів і систем організму чи аномалія розвитку з вираженими порушеннями функцій організму, що у сукупності призводять до необхідності постійного стороннього догляду чи допомоги.
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи автомобілі, крісла-коляски, протезно-ортопедичні вироби, друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів фонду України соціального захисту інвалідів.
Послуги по соціально-побутовому і медичному обслуговуванню, технічні та інші засоби надаються інвалідам безплатно або на пільгових умовах.
Інвалід має право вибору конкретного виду соціальної допомоги.
Інвалід може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає його потребам. У такому разі інвалід вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.
Конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і рішеннями Уряду України з відповідних питань.
Підприємствам та організаціям, що спеціалізуються на виробництві товарів, протезно-ортопедичних виробів та виробів фізкультурно-спортивного призначення, спеціальних технічних засобів і пристосувань для інвалідів, встановлюються пільги по оподаткуванню в порядку і на умовах, встановлених законодавством України.
Коляски для пересування (з ручним приводом) надаються незалежно від наявності у громадян моторизованих засобів пересування.
Коляски (для дорослих і дітей) видаються на такі строки експлуатації:
коляска важільна (дорожня) - на 3 роки;•
коляска-крісло (кімнатна) - на 4 роки;•
коляска-ліжко - на 4 роки;•
коляска малогабаритна - на 1 рік.•
Пристрої опорно-рухові видаються на такі строки експлуатації:
для дітей-інвалідів - на 3 роки;•
для дорослих - на 4 роки.•
Інвалідам з ампутаційними куксами обох стегон при стійких контрактурах у тазостегнових суглобах за призначенням лікаря одночасно з кімнатною та дорожньою колясками може видаватися коляска малогабаритна.
У разі смерті громадянина коляска може залишатись у сім'ї, якщо в ній є інвалід чи інша особа, яка перебуває на обліку в органах соціального захисту населення для безкоштовного отримання такої моделі коляски. В інших випадках коляска повертається органам соціального захисту населення
Інструкція про порядок забезпечення населення України протезно-ортопедичними виробами визначає порядок забезпечення протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, індивідуальними пристроями та іншими засобами реабілітації (надалі - протезно-ортопедичні вироби) інвалідів, пенсіонерів та інших громадян України з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарату, а також іншими захворюваннями, що викликають потребу в ортопедичній допомозі.
Виготовлення протезно-ортопедичних виробів для громадян України здійснюють казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства Міністерства праці та соціальної політики України, а також підприємства, майстерні інших форм власності.
Інваліди, пенсіонери й інші громадяни України, які мають право на безплатне забезпечення протезно-ортопедичними виробами відповідно до чинного законодавства, забезпечуються ними за рахунок коштів державного бюджету та Фонду України соціального захисту інвалідів через Промислове об'єднання "Укрпротез" (далі - об'єднання "Укрпротез").
Види протезно-ортопедичних виробів, якими забезпечують громадян казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства:
протези верхніх і нижніх кінцівок та пристосування до них;•
чохли на кукси;•
шкіряні рукавички на протези верхніх кінцівок;•
ортопедичні апарати;•
корсети;•
тутори;•
бандажні вироби;•
обтуратори;•
реклінатори;•
протези молочних залоз із ліфом для них;•
відвідні пристосування при вроджених вивихах стегна;•
ортопедичні штани;•
ортопедичне взуття;•
взуття на протези;•
коляски для пересування;•
палиці;•
милиці;•
інші індивідуальні пристрої для компенсації втрачених функцій опорно-рухового апарату або користування з лікувально-профілактичною метою.•
Протезами очей, зубів, щелеп, слуховими і голосоутворювальними апаратами, ендопротезами, сечо- та калоприймачами й іншими засобами медичної реабілітації громадян забезпечують спеціалізовані заклади Міністерства охорони здоров'я України.
Потребу інвалідів та інших громадян в протезуванні та засобах пересування визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) або лікувально-профілактичні установи Міністерства охорони здоров'я України.
Казенні та державні протезно-ортопедичні підприємства (цехи, дільниці) Міністерства праці та соціальної політики України в зоні своєї діяльності приймають замовлення від інвалідів та інших осіб (незалежно від місця одержання пенсії, роботи, служби, навчання), в тому числі від тих, які перебувають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, дитячих будинках і школах-інтернатах, в лікувально-профілактичних закладах, здійснюють загальну реєстрацію та облік інвалідів й інших осіб, які мають право на безплатне забезпечення протезно-ортопедичними виробами відповідно до чинного законодавства, за єдиною системою (банком даних).
Якщо казенне або державне протезно-ортопедичне підприємство з будь-яких причин не може виготовити замовлений протезно-ортопедичний виріб, то воно за погодженням з об'єднанням "Укрпротез" та за згодою замовника направляє його для протезування на інше протезно-ортопедичне підприємство або в Науково-дослідний інститут з проблем соціального захисту населення.
Особи, які згідно з висновком МСЕК або лікувально-профілактичної установи потребують протезно-ортопедичних виробів, для оформлення замовлення на їх виготовлення мають звернутися в медичний відділ казенного або державного протезно-ортопедичного підприємства (цех, дільницю), до працівників виїзної медико-технічної бригади або управлінь соціального захисту населення районних державних адміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем проживання.
Приймання замовлень у інвалідів, пенсіонерів та інших громадян за місцем проживання здійснюється спеціалістами медико-технічних бригад казенних та державних протезно-ортопедичних підприємств (цехів, дільниць) за графіком, узгодженим із відповідними управліннями соціального захисту населення.
При оформленні замовлення на виготовлення протезно-ортопедичних виробів та його оплаті громадяни повинні подати такі документи:
паспорт або документ, що його замінює, свідоцтво про народження (для дітей до 16 років);•
довідку медико-соціальної експертної комісії або направлення лікувально-профілактичної установи на протезування;•
посвідчення інваліда, пенсіонера чи інший документ, який посвідчує право на пільги.•
Громадяни, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах і потребують первинного протезування, замість довідки МСЕК подають довідку про потребу в протезуванні, підписану керівником цього закладу та завірену печаткою.
Готовий протезно-ортопедичний виріб видається особисто замовнику з обов'язковою приміркою; в окремих випадках допускається видача виробу, що не потребує примірки, іншій особі за наявності доручення на його одержання.
До кожного виданого замовнику протезно-ортопедичного виробу підприємство видає керівництво з експлуатації з талоном на гарантійний ремонт.
Протезно-ортопедичними виробами забезпечуються безплатно за рахунок коштів, передбачених у бюджеті на соціальний захист населення:
інваліди всіх категорій незалежно від факту призначення і виду одержуваної пенсії;•
пенсіонери незалежно від виду одержуваної пенсії;•
особи похилого віку;•
діти до 16 років;•
підопічні будинків-інтернатів для громадян похилого віку, інвалідів та дітей;•
підопічні дитячих будинків і шкіл-інтернатів;•
особи, які навчаються в загальноосвітніх, професійних, навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна форма навчання);•
особи, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах на стаціонарному лікуванні, потребують протезно-ортопедичної допомоги і не мають групи інвалідності;•
жінки, які потребують протезування молочних залоз.•
Особи, які не належать до перелічених категорій громадян, протезно-ортопедичні вироби купують за готівку.
Зазначені громадяни протезно-ортопедичні вироби отримують у такій кількості і на такі строки:
• 1. Протези та апарати нижніх і верхніх кінцівок, тутори, корсети, спиноутримувачі - по 1 шт. на 2,5 року (з проведенням у разі потреби необхідного ремонту або відновлення косметики); дітям до 16 років - у міру зростання.
Протези та апарати нижніх і верхніх кінцівок, тутори, корсети, спиноутримувачі, виготовлені за сучасними технологіями та з використанням імпортних напівфабрикатів та комплектуючих, - по 1 шт. на 3 роки.
В окремих випадках за медичними показаннями можлива заміна туторів та корсетів раніше встановленого строку.
Остаточне рішення щодо забезпечення протезно-ортопедичними виробами приймає заступник директора протезно-ортопедичного підприємства з медичної роботи або начальник медичного відділу об'єднання "Укрпротез".
Працюючим інвалідам і пенсіонерам, особам похилого віку, особам, які навчаються в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна і вечірня форми навчання), зазначені протезно-ортопедичні вироби видаються по 1 шт. на 2 роки при поданні довідки про роботу або навчання.
Дозволяється видавати одночасно 2 протези на 4 роки.
До робочого протеза руки можуть видаватися насадки (пристрої), потрібні для виробничої діяльності й побуту.
Чохли для упакування протезів рук і ніг, апаратів, корсетів і туторів видаються одночасно з виробами - 1 чохол на 1 виріб.
Запис про видачу чохлів, рукавичок та пристроїв робиться в карті протезування у встановленому порядку.
• 2. Протези рук із біоелектричною або міотонічною системою управління - 1 шт. на 3 роки; працюючим інвалідам - 1 шт. на 2 роки.
• 3. Парні протези й апарати кінцівок при двосторонній ампутації кінцівок або ураженні опорно-рухового апарату - 1 комплект на 1 рік.
• 4. Ортопедичні штани при двобічній екзертикуляції тазостегнових суглобів, двобічних куксах стегна довжиною до 10 см або при наявності протипоказань до користування протезами (незалежно від довжини кукси) - 1 шт. на 1 рік. За наявності протипоказань на користування протезами ортопедичні штани видаються незалежно від довжини кукси.
• 5. Протези ніг для купання - 1 шт. на 3 роки.
• 6. Бандажі грижові та лікувальні, текстильні корсети, реклінатори, вкладні черевички - 1 шт. на 1 рік.
• 7. Шкіряні рукавички на протези рук при користуванні активними протезами - 1 пара на 1 рік, при користуванні косметичними протезами - 1 пара на 2 роки. Шкіряні рукавички на деформовані верхні кінцівки інвалідів - 1 пара на 2 роки.
• 8. Чохли на кукси ніг особам, які користуються протезами ніг, - 2 шт. вовняних і 2 шт. бавовняних на 1 рік на кожну куксу.
• 9. Чохли на кукси рук особам, які користуються протезами рук, - 2 шт. бавовняних на 1 рік на кожну куксу.
• 10. Милиці й палиці - у комплектності, що визначає лікар медичного відділу підприємства: милиці - на 3 роки, палиці - на 2 роки. Інвалідам без однієї ноги, які не користуються протезами, милиці - на 1 рік.
• 11. Косметичні оболонки (запасні) на активні протези рук і ніг - по 1 шт. на протез.
• 12. Елемент опорний вологовбиральний - 1 шт. або опорні подушки - 2 шт. до протеза.Вкладні пристрої (ортопедичні устілки): інвалідам з однобічною ампутацією ніг - 2 півпари на 1,5 року, дітям до 16 років за висновком лікувального закладу або лікаря медичного відділу підприємства - 2 пари на 1,5 року.
За наявності направлення лікувального закладу безплатно видаються:
Жінкам:
Протези молочних залоз: при односторонній ампутації - 1 шт. на 1 рік, при двосторонній - 2 шт. на 1 рік вітчизняного виробництва або 1 шт. на 1,5 року при однобічній ампутації, при двобічній - 2 шт. на 1,5 року імпортного виробництва.•
Ліф для кріплення протеза молочної залози - 1 шт. на 1 рік вітчизняного виробництва або 1 шт. на 1,5 року імпортного виробництва.•
Дітям:
Абдукційні пристрої (апарати Гневковського і Шнейдерова, шинки Віленського, стремена Павлика, профілактичні штанці та ін.) - в міру зростання.
3.1. Забезпечення населення ортопедичним взуттям, взуттям на протези та апарати ніг, а також при таких захворюваннях опорно-рухового апарату:
при деформаціях стопи, що потребує виготовлення взуття за гіпсовим зліпком або на спеціальних копилах;•
при падучій стопі;•
при укороченні ноги більше 3 см (дітям до 16 років - більше 2 см);•
при ампутації стопи за Лісфранком, Шопаром, Гаранжо;•
при різко вираженій деформації стопи - варусній, вальгусній з відхиленням першого пальця III ступеня;•
при облітеруючому ендартеріїті (атеросклерозі) однієї або двох ніг III ступеня при наявності трофічних виразок;•
при слоновості однієї або двох ніг;•
при збільшенні головок перших плюсневих кісток;•
при різних розмірах стоп (різниця в 2 см і більше);•
при вродженій клишоногості і плоско-вальгусній установці стоп у дітей провадиться на підставі висновку МСЕК, лікувально-профілактичного закладу, медичного відділу казенного або державного протезно-ортопедичного підприємства (на протези й апарати ніг).•
3.2. Ортопедичне взуття, взуття на протези, апарати (ортези) і взуття на гумках видається безплатно за рахунок коштів, передбачених у бюджеті на соціальний захист населення:
працюючим інвалідам війни і прирівняним до них інвалідам (при поданні довідки про роботу) - 2 пари на рік;•
не працюючим - 2 пари на 2 роки;•
працюючим інвалідам незалежно від виду одержуваної пенсії (крім інвалідів війни і прирівняних до них інвалідів) - 1 пара на 1 рік;•
не працюючим - 1 пара на 1,5 року;•
дітям до 16 років - 2 пари на 1 рік;•
підопічним будинків-інтернатів для громадян похилого віку, інвалідів та дітей - 2 пари на 1,5 року;•
підопічним дитячих будинків і шкіл-інтернатів - 2 пари на 1 рік;•
пенсіонерам, громадянам похилого віку (видається лише особливо складне взуття, що виготовляється за гіпсовим зліпком) - одна пара на 1 рік;•
особам, які навчаються в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна і вечірня форми навчання) - 1 пара на рік;•
громадянам із патологією, зазначеною в п.3.1 цієї Інструкції, які не мають групи інвалідності, - 1 пара на 1 рік.•
Інваліди, які не користуються протезами ніг, одержують 2 півпари взуття на збережену ногу на 1 рік.
Громадяни, які не належать до перелічених категорій, ортопедичне взуття купують за готівку.
3.3. Взуття на гумках видається за призначенням лікаря медичного відділу підприємства інвалідам із ампутацією або тяжким ушкодженням однієї чи обох рук, захворюванням або ушкодженням хребта з порушенням руху в ньому, із стійкими розгинальними контрактурами або анкілозами у тазостегнових і колінних суглобах, які обмежують згинання тулуба, а також інвалідам I групи із зору - 1 пара на 1 рік.
Інваліди без видимої патології, які звернулися для замовлення взуття на гумках, повинні подати в медичний відділ підприємства рентгенівський знімок хребта чи кінцівки та довідку лікувально-профілактичного закладу про потребу користування таким взуттям.
Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.
Працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Держава гарантує інвалідам дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям.
Дошкільне виховання, навчання інвалідів здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах.
Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.
При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.
Обдаровані діти-інваліди мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах.
За інших рівних умов переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів мають інваліди та діти з малозабезпечених сімей, у яких:
обидва батьки є інвалідами;•
один з батьків - інвалід, а інший помер;•
одинока матір з числа інвалідів;•
батько - інвалід, який виховує дитину без матері.•
Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія та призначена пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.
Після закінчення навчального закладу інвалідам надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування.
При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю інваліду, направленому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю адміністрація підприємства (об'єднання), установи і організації відшкодовує витрати на його проїзд до місця роботи і назад до місця постійного проживання, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.
Адміністрація підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) зобов'язана створювати безпечні і не шкідливі для здоров'я умови праці, вживати заходів, спрямованих на запобігання інвалідності, на відновлення працездатності інвалідів.
За інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою. У таких випадках відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством (об'єднанням), установою і організацією, у період роботи на яких настала інвалідність.
Переогляд інвалідів з нестійкими, зворотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою нагляду за ефективністю відновного лікування та реабілітаційних заходів, станом здоров'я та ступенем соціальної адаптації проводиться через 1-3 роки.
Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також інвалідів, інвалідність яким встановлена без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів необгрунтованого рішення медико-соціальної експертної комісії.
Переогляд інвалідів - чоловіків віком старших шестидесяти років і жінок віком старших п'ятидесяти п'яти років проводиться тільки за їх заявою або якщо рішення медико-соціальної експертної комісії винесено на підставі підробних документів.
Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється при анатомічних дефектах (згідно Переліку анатомічних дефектів), стійких, незворотних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності будь-якого виду реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням соціально-економічних обставин в районі проживання інваліда, а також чоловікам віком старших шестидесяти років і жінкам віком старших п'ятидесяти п'яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення чоловіками шестидесяти років, жінками - п'ятидесяти п'яти років.
Результати Всеукраїнського референдуму, вибори Президента України створили у республіці якісно нову політичну ситуацію. Було прискорено остаточну ліквідацію СРСР.
7—8 грудня 1991 р. на території Білорусі (у Біловезькій пущі під Брестом) відбулася зустріч Голови Верховної Ради Білорусі С. Шушкевича, Президента Російської Федерації Б. Єльцина і Президента України Л. Кравчука. Підсумком її стали офіційна констатація факту розпаду СРСР, укладення угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
21 грудня 1991 р. на зустрічі в Алмати керівники Росії, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану підписали Декларацію про утворення СНД. Це означало, що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність перестав існувати (що було остаточно визнано юридично 26 грудня 1991 р.; детальніше див. СРСР, розділ «Розпуск СРСР»); кожна республіка стала самостійною. СНД не є державою, вона не має наддержавних управлінських структур. Члени Співдружності є цілком незалежними державами.
Незалежність України була визнана всіма колишніми радянськими республіками, світовим співтовариством. Держави, що не були колишніми республіками СРСР, почали визнавати незалежність України після описаного вище референдуму. Першою (2 грудня 1991) незалежність України визнала Польща. Того самого дня Прем'єр-міністр Канади Б. Малруні заявив, що Канада визнає Україну як незалежну державу; 3 грудня Україну визнала Угорщина; 4 грудня - Литва й Латвія; 5 грудня - Росія, Болгарія, Словенія[1]. До кінця грудня 1991 р. Заяви про визнання незалежності України зробили уряди 68 держав світу, серед яких і США, ФРН, Великобританія, Швеція, Італія, Японія.
Незалежність України є закономірним наслідком багатовікового прагнення народу. Україна здобула її за винятково сприятливого збігу внутрішніх та зовнішніх обставин. Адже демократизація суспільно-політичного життя дала можливість активізуватись національно-визвольному, демократичному руху, традиції якого виявилися особливо живучими. Після провалу серпневого заколоту посилились відцентрові настрої в українському суспільстві. Союзні органи влади втратили контроль над подіями у радянських республіках, а консервативні великодержавні сили були тимчасово деморалізовані, Компартія України опинилася під забороною. Більшість колишніх комуністів підтримала ідею незалежності.
Соціально-економічне життя в СРСР восени 1991 р. стрімко погіршувалося і народні маси щиро сподівалися, що в самостійній Україні становище швидко зміниться на краще, тому теж у переважній більшості підтримали незалежність. Світове співтовариство загалом позитивно поставилось до намагання радянських республік здобути незалежність і не заважало розпаду СРСР. Україна стала суверенною державою без кровопролиття, мирним шляхом.
24 серпня 1991 р. вона офіційно отримала свою традиційно вживану назву — Україна (таким чином, Україна є однією з тих небагатьох держав, у яких повна назва збігається зі скороченою; це стало компромісом між варіантами «Республіка Україна» та «Українська Республіка»). Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав. 4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отримав статус державного. 15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна…». 19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає, зокрема прийняття на військову службу в добровільному порядку (за контрактом), призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві.
Права та обов’язки, соціальний та правовий захист військовозобов'язаних, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією, та резервістів.
Обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно зі статтею 22 цього Закону військовозобов’язані зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов'язані Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.
Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.
Відповідно до статті 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.
Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві встановлюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 29 цього Закону призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644.
Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 р. № 111.
Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.
Якщо резервіст захворів під час виконання ним обов'язків служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов'язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов'язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.
Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Згідно зі статтею 39 Закону призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частинами другою, третьою цієї статті Закону передбачено, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.
(дію частин другої, третьої статті 39 поширено на громадян України, які починаючи з 18.03.2014 р. були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», згідно із Законом України від 20.05.2014 р. № 1275-VII)
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.
Права та обов’язки, соціальний та правовий захист військовослужбовців, прийнятих на військову службу в добровільному порядку (за контрактом)
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон), відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим статтею 20 Закону вимогам проходження військової служби.
Відповідно до статті 21 Закону громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Перевезення громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, до місця служби здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, в яких проходять військову службу військовослужбовці.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження громадянами України військової служби, в якому, серед іншого визначаються права та обов’язки військовослужбовця, термін дії контракту.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Розділом ІІ зазначеного Закону встановлені права військовослужбовців щодо:
забезпечення громадянських прав і свобод
(військовослужбовці беруть участь у референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України);
реалізації права на свободу світогляду і віросповідання
(військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання);
недоторканності військовослужбовців
(військовослужбовцю гарантується недоторканність особи. Він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення);
вибору місця проживання і виїзду за кордон
(військовослужбовці при звільненні з військової служби мають право на вибір місця проживання в будь-якому населеному пункті України або в іншій державі відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
грошового забезпечення
(держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення);
продовольчого, речового та іншого забезпечення
(продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України);
службового часу і часу відпочинку
(загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків проведення військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб та бойового чергування, несення служби в добовому наряді та інших заходів, пов'язаних із забезпеченням боєготовності військових частин, які здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків);
права на відпустки
(військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Також їм надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Надання військовослужбовцям у зазначені періоди інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.);
охорони здоров'я та медичної допомоги
(військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби);
забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями
(держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами);
права військовослужбовців та членів їх сімей на освіту
(військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти);
пенсійного забезпечення і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби
(пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби в залежності від підстав звільнення виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від 25 до 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Одноразова грошова допомога не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.
Військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державні допомоги сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям - інвалідам з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.);
одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності
(одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі:
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи).
Відповідно до положень статті 8 Закону, зокрема, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, мають переважне право на укладення контракту на проходження військової служби після завершення особливого періоду.
Статтею 14 цього Закону встановлено пільги військовослужбовцям та членам їх сімей.
Так, військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:
1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
а) у відрядження;
б) у відпустку в межах України;
в) при переведенні на нове місце проходження військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини;
г) до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби в межах України;
2) всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки військовослужбовці строкової військової служби.
При переведенні військовослужбовців на нове місце проходження військової служби або звільненні з військової служби вони мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;
2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України;
3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного місця проживання в межах України.
Члени сімей військовослужбовців при переїзді до обраного місця проживання у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.
Військовослужбовці при направленні у відрядження, до нового місця проходження військової служби, а також до місця використання відпустки та назад мають право на придбання проїзних документів для себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту поза чергою. При цьому військовослужбовці, які направляються у відрядження, користуються правом на бронювання та отримання поза чергою місця в готелі на підставі посвідчення про відрядження.
При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, мають право на першочергове встановлення квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної охоронної сигналізації.
Військовослужбовці строкової військової служби мають право безоплатно відправляти й одержувати листи. Безоплатними поштовими посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на строкову військову службу.
Витрати, пов'язані з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом, бронюванням місць у готелях при направленні військовослужбовців у відрядження, відшкодовуються за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.
Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Принагідно інформуємо, що пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено пропозиції щодо змін до Основного Закону (Конституції) України.
Пропозиції підготовлені на реалізацію реформи місцевого самоврядування, Концепцію якої було схвалено Урядом 1 квітня 2014 р. Необхідність таких змін обумовлена тим, що саме Конституція визначає основи системи влади, і без відповідних змін провести реформу неможливо.
Основні зміни передбачають:
•Запровадження трирівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування;
•Передачу функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня;
•Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень;
•Чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь в загальнодержавних податках;
•Ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями
Пропозиції щодо змін до Основного закону підготовлені Мінрегіоном на основі:
а) положень Європейської Хартії місцевого самоврядування;
б) пропозицій вітчизняних експертів (напрацювання Конституційної асамблеї, Конституційної комісії парламенту, груп експертів в області конституційного права і місцевого самоврядування);
в) з врахуванням позиції польських експертів, які мають успішний досвід впровадження реформи місцевого самоврядування
Серед питань, які узгоджувались в дискусіях українських та польських експертів:
•наскільки запропонована модель змін до Конституції (з урахуванням українських реалій) відповідає практичному досвіду польських колег (що реально працює і як не припуститися помилок у процесі формування законодавчого підґрунтя для реалізації реформи);
•яким має бути ступінь деталізованості тексту (у польській Конституцій виклад дуже лаконічний, в українських традиціях недостатня деталізованість може призвести до різних тлумачень).
Пропозиції вносились з урахування обмеження на зміни у першому розділі Конституції. Такі зміни можуть бути внесені тільки шляхом референдуму, що призвело б до суттєвого сповільнення конституційних перетворень (так, у польській Конституції існує поняття територіального самоврядування, яке діє на рівні громад (гмін), районів (повятів) і регіонів (воєводств). В українській Конституції закріплене поняття місцевого самоврядування, яке не може бути змінене без внесення відповідних змін у перший розділ Основного Закону).
КЛЮЧОВІ ЗМІНИ стосуються розділів ІХ (Адміністративно-територіальний устрій) і ХІ (Місцеве самоврядування), які викладені в новій редакції. Пропонуються також деякі зміни в розділи ІV (Верховна Рада), V (Президент України), VІ (Кабінет Міністрів. Інші органи виконавчої влади).
1. У статті 132 (розділ ІХ) закріплюються ПРИНЦИПИ децентралізації у здійсненні державної влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
2. У статті 133 (розділ ІХ) чітко визначено ТРЬОХРІВНЕВУ СИСТЕМУ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ – три види адміністративно-територіальних одиниць: регіони, райони, громади (було: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села). Також є ВИЗНАЧЕННЯ ГРОМАДИ (Громадою є утворена в порядку, визначеному законом, адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пункти (село, селище, місто), а також прилеглі до них території).
3. Стаття 140 (розділ ХІ) викладена в новій редакції. В ній передбачено УТВОРЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ РАЙОННИМИ ТА ОБЛАСНИМИ РАДАМИ і закріплено ПРИНЦИП СУБСІДІАРНОСТІ при розмежуванні повноважень у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів.
4. В статті 141 (розділ ХІ) визначається порядок формування рад відповідного рівня. Пропонується обмежити СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ рад та їх голів п’ятьма роками.
5. У цій статті також визначено ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА РАЙОННОМУ ТА ОБЛАСНОМУ РІВНЯХ: «Голови районної та обласної рад обираються відповідними радами та очолюють виконавчий комітет ради. Районна та обласна рада за поданням обраного голови формує склад виконавчого комітету ради».
6. Стаття 142 (розділ ХІ) визначає МАТЕРІАЛЬНІ ТА ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Тут закріплене право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків.
Принциповим є момент чіткої фіксації норми, що «обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим Конституцією та законами».
Також закріплено, що «витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою».
7. У статті 143 (розділ ХІ) визначено розмежування ВЛАСНИХ І ДЕЛЕГОВАНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ органів місцевого самоврядування. При цьому пропонується не деталізувати в Конституції повноваження, залишивши визначення вичерпного їх переліку на рівні відповідного Закону. Зафіксовано, що «держава фінансує здійснення цих (делегованих) повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності».
8. З попередньої статті вилучено, що «органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади». Тепер ОМС ВІДПОВІДАЛЬНІ ТІЛЬКИ ПЕРЕД ЗАКОНОМ (ст. 144 – «Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції і законам України в порядку і строки, визначені законом, зупиняються головами відповідних державних представництв з одночасним зверненням до суду»).
9. Новою у змінах до Конституції є пропозиція СТВОРЕННЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ. У статті 118 (розділ VІ) зазначено: «Виконавчу владу в областях і районах, місті Києві та у Севастополі здійснюють голови державних представництв» (фактично префекти).
У цій статті також пропонується визначити наступний ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ГОЛІВ ДЕРЖАВНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ: «Голови державних представництв призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному законом».
Оскільки основною їх функцією є нагляд за дотриманням закону в регіонах, логічним є їхня підзвітність Президентові як гаранту Конституції. Натомість для забезпечення балансу влад передбачена відповідальність та підконтрольність голів державних представництв Кабінету Міністрів України. У той же час дане питання є теж дискусійним, і остаточне рішення залежить від того, як визначаться законодавці щодо розподілу функцій в трикутнику Верховна Рада – Кабінет Міністрів – Президент. Допустимим є наділення правом призначення і звільнення голів як Кабінету Міністрів, так і Президента.
10. У статті 119 (розділ VІ) визначені ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛІВ РАЙОННИХ ТА ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ. Всього передбачено чотири сфери повноважень, серед яких – нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування Конституції та законам України, координація роботи територіальних і центральних органів виконавчої влади та координація роботи усіх органів влади на місцях в умовах надзвичайного та воєнного стану.
Передбачено (знову ж таки з метою забезпечення балансу влад) , що «рішення голів державних представництв, що суперечать Конституції та законам України, можуть бути відповідно до закону скасовані Кабінетом Міністрів України».
11. При цьому з розділу VI ( а також інших статей) вилучено поняття місцевих державних адміністрацій, які пропонується ліквідувати.
12. Відповідно деякі зміни також пропонуються до розділів ІV (Верховна Рада) і V (Президент України). Принциповим є ВИЛУЧЕННЯ З ПОВНОВАЖЕНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ (стаття 85, розділ ІV) ТИХ, ЯКІ НЕ Є ПОЛІТИЧНИМИ і мають бути віднесені до повноважень відповідних органів виконавчої влади:
•«призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування». Натомість зафіксовано, що призначення місцевих виборів має відбуватись автоматично при виникненні правових підстав – питання не носить політичного характеру (стаття 141, розділ ХІ)
•«утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів» – це теж не політичне питання і за своєю природою воно має бути віднесене до повноважень Кабінету Міністрів ( стаття 116, п. 2.1.).
Прийняття відповідних змін до Конституції забезпечить правову основу для схвалення низки законодавчих актів, необхідних для реалізації реформи місцевого самоврядування. Серед законопроектів, які вже готуються – нова редакція закону про місцеве самоврядування, закон про місцеві державні представництва, зміни до бюджетного кодексу, зміни до низки законодавчих актів, які визначають розподіл повноважень між виконавчими органами влади і органами місцевого самоврядування, а також їх розподіл між органами місцевого самоврядування різного рівня.
За консультаціями та допомогою звертатись за тел. 2-17-03
• пошуку підходящої роботи – тимчасової і постійної;
• отриманні інформації та консультацій щодо сприяння зайнятості;
• участі в громадських оплачуваних роботах;
• отриманні статусу безробітного.
Якщо Ви шукаєте роботу, зверніться до найближчого центру зайнятості.
У державній службі зайнятості єдина база вакансій для всієї України.
Усі вакансії – у вільному доступі.
• паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу);
• облікову картку платника податків;
• військовий квиток (у разі потреби).
- консультацій з питань законодавства та інших питань;
- рекомендацій щодо вибору/зміни професії або навчальних закладів;
- консультацій щодо працевлаштування, у тому числі на тимчасові роботи.
У найближчому центрі зайнятості Вам запропонують послуги з професійної орієнтації.
- ознайомлять Вас із законодавством у сфері праці та зайнятості;
- поінформують про Ваші права при пошуку роботи;
- допоможуть у виборі професії;
Детальніше з інформацією щодо тимчасового перебування та поселення в інших регіонах, вирішення соціальних питань, організації навчання, працевлаштування, контактних даних органів соціального захисту і облдержадміністрацій тощо громадяни, які приїхали з АР Крим, міста Севастополь, Донецької та Луганської області можуть ознайомитися ТУТ.
Нагадаємо, що в Україні також діє Штаб з питань розміщення сімей військовослужбовців, які перебувають на території АР Крим та м. Севастополя. Детальніше ТУТ.
З 3 квітня 2014 року у Міністерстві юстиції України відкрито пряму телефонну гарячу лінію - 486-71-56 – для надання правової допомоги жителям Автономної Республіки Крим.
Головним управлінням юстиції у Чернігівській області приділяється увага наданню безоплатної первинної правової допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, що відбулися у період із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року.
Зокрема, гарантується надання:
- правової інформації;
- консультацій і роз’яснень з правових питань;
- складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
- допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації;
- правової допомоги з питань, пов’язаних з оформленням спадщини.
Прийом зазначених категорій громадян проводиться першочергово щоденно в громадських приймальнях з наданнях безоплатної первинної правової допомоги, створених при Головному, районних, міськрайонних та міському управліннях юстиції області спільно з представниками державних нотаріальних контор в порядку, встановленому законодавством.
30 травня набрав чинності Порядок виплати одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю у масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, затверджений наказом Мінсоцполітики від 06.05.2014 № 275
Відповідно до нього допомогу в 100-кратному розмірі прожиткового мінімуму виплачуватимуть одному із членів сім’ї загиблого (померлого) учасника масових акцій громадського протесту. Але за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату допомоги цій особі від інших членів сім’ї загиблої (померлої) особи.
Для отримання допомоги потрібно звернутись до структурного підрозділу з питань соцзахисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурного підрозділу з питань праці та соцзахисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради за місцем реєстрації проживання або перебування з відповідною заявою. У ній зазначаються реквізити рахунку в уповноваженому банку, на який перераховується допомога. До заяви додаються:
• копія документа, що посвідчує особу громадянина України, іноземця або особи без громадянства (з пред’явленням оригіналу);
• копія свідоцтва про смерть особи (з пред’явленням оригіналу);
• копія ідентифікаційного коду;
• копії документів, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтва про одруження, свідоцтва про народження);
• письмова згода в довільній формі про виплату допомоги вповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї;
• довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
• довідка про доходи.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає, зокрема прийняття на військову службу в добровільному порядку (за контрактом), призов на військову службу, проходження служби у військовому резерві.
Обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно зі статтею 22 цього Закону військовозобов’язані зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов'язані Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.
Відповідно до статті 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві встановлюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 29 цього Закону призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644.
Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.
Якщо резервіст захворів під час виконання ним обов'язків служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов'язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов'язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.
Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон), відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим статтею 20 Закону вимогам проходження військової служби.
Відповідно до статті 21 Закону громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Перевезення громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, до місця служби здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, в яких проходять військову службу військовослужбовці.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження громадянами України військової служби, в якому, серед іншого визначаються права та обов’язки військовослужбовця, термін дії контракту.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
(військовослужбовці беруть участь у референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України);
(військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання);
(військовослужбовцю гарантується недоторканність особи. Він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення);
(військовослужбовці при звільненні з військової служби мають право на вибір місця проживання в будь-якому населеному пункті України або в іншій державі відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
(держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення);
(продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України);
(загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків проведення військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб та бойового чергування, несення служби в добовому наряді та інших заходів, пов'язаних із забезпеченням боєготовності військових частин, які здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків);
(військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Також їм надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України);
(військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби);
(держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами);
(військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти);
(пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби в залежності від підстав звільнення виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від 25 до 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби);
(одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі:
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи).
Статтею 14 цього Закону встановлено пільги військовослужбовцям та членам їх сімей.
Так, військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:
1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
а) у відрядження;
б) у відпустку в межах України;
в) при переведенні на нове місце проходження військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини;
г) до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби в межах України;
2) всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки військовослужбовці строкової військової служби.
При переведенні військовослужбовців на нове місце проходження військової служби або звільненні з військової служби вони мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;
2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України;
3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного місця проживання в межах України.
Члени сімей військовослужбовців при переїзді до обраного місця проживання у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.
Військовослужбовці при направленні у відрядження, до нового місця проходження військової служби, а також до місця використання відпустки та назад мають право на придбання проїзних документів для себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту поза чергою. При цьому військовослужбовці, які направляються у відрядження, користуються правом на бронювання та отримання поза чергою місця в готелі на підставі посвідчення про відрядження.
При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, мають право на першочергове встановлення квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної охоронної сигналізації.
Військовослужбовці строкової військової служби мають право безоплатно відправляти й одержувати листи. Безоплатними поштовими посилками відправляється особистий одяг громадян, призваних на строкову військову службу.
Витрати, пов'язані з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом, бронюванням місць у готелях при направленні військовослужбовців у відрядження, відшкодовуються за рахунок коштів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.
У відділеннях «Укрпошти» громадяни можуть отримати необхідну інформацію про послуги Державної реєстраційної служби, оформити необхідний пакет документів, надіслати його до відповідних територіальних органів Державної реєстраційної служби, які надають адміністративні послуги.
Проставлення апостиля на офіційних документах про державну реєстрацію актів цивільного стану;
Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;
Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем;
Державна реєстрація юридичної особи;
Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, а також злиття, приєднання, поділу чи перетворення;
Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи;
Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
Видача довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
Надання витягів, виписок, інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Витяг з наказу Головного управління
юстиції у Чернігівській області
від 10.02.2014 № 60/4
З питань видачі документів органів державної реєстрації актів цивільного стану за адресою: м. Чернігів, вул. Пушкіна, 15, каб. 14
Понеділок з 08.30 до 17.30
вівторок з 08.30 до 17.30
середа з 08.30 до 17.30
четвер з 08.30 до 20.00
п’ятниця з 08.30 до 16.30
Щочетверга прийом громадян здійснюється згідно гнучкого графіку роботи до 20.00.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області здійснює прийом громадян згідно гнучкого графіку роботи щосуботи з 08.30 до 16.00 за адресою: м. Чернігів, вул. Пушкіна, 15, к. 14.
Прийом громадян з питань засвідчення підпису реєстраторів на документах органів державної реєстрації актів цивільного стану та з питань застосування сімейного та цивільного законодавства здійснюється за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 43, каб. 416, 405
Понеділок з 08.30 до 17.30
вівторок з 08.30 до 17.30
середа з 08.30 до 17.30
четвер з 08.30 до 20.00
п’ятниця з 08.30 до 16.30
Надання безоплатних консультацій з питань, передбачених пунктом 10 Переліку платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1168:
середа з 08.30 до 17.30
Обідня перерва з 13.00 до 13.48
Вихідні дні – субота, неділя
Санітарний день для обробки приміщень архівосховищ – остання п’ятниця кожного місяця.
Витяг з наказу Головного управління
юстиції у Чернігівській області
від 10.02.2014 року № 60/4
вівторок з 08.30 до 17.30
середа з 08.30 до 17.30
четвер з 08.30 до 20.00
п’ятниця з 08.30 до 17.30
субота з 08.30 до 16.30
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корюківського районного управління юстиції у Чернігівській області здійснює прийом громадян протягом кожного робочого дня з усіх питань, що належать до його компетенції.
Надання безоплатних консультацій з питань, передбачених пунктом 10 Переліку платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1168:
середа з 08.30 до 17.30
Щочетверга прийом громадян здійснюється згідно гнучкого графіку до 20.00.
Здійснюється державна реєстрація смерті щопонеділка з 8.00 до 17.30, з обідньою перервою з 13.00 до 13.48, в тому числі в неробочі, святкові та вихідні дні, крім неділі, згідно гнучких графіків роботи з урахуванням забезпечення дотримання строків державної реєстрації смерті, встановлених статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
З метою забезпечення наповнення Державного реєстру актів цивільного стану громадян вносяться відомості, що містяться в книгах державної реєстрації актів цивільного стану за 1996-2008, 1949-1945 роки кожного робочого дня протягом 3 годин. Під час проведення цієї роботи здійснюється прийом громадян з усіх питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Обідня перерва з 13.00 до 13.48
Вихідні дні – неділя, понеділок.
Санітарний день для обробки приміщення архівосховища відділу – остання п’ятниця місяця.
В області запроваджена нова послуга попереднього запису на прийом до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.
Для того, щоб попередньо записатися на прийом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корюківського районного управління юстиції необхідно зайти на сайт Головного управління юстиції у Чернігівській області (розділ – Попередній запис на прийом до відділів державної реєстрації актів цивільного стану). Потім обрати відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корюківського районного управління юстиції, вказати питання, з якого необхідно звернутися до відділу, дату та час зручний для звернення, а також вказати прізвище, ім’я, по батькові запитувача і електронну адресу. Після обробки запису працівниками відділу на вказану адресу надсилається повідомлення про попередній запис на прийом.
Начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корюківського районного управління юстиції у Чернігівській області |
Н.Г. Кугук |