back

Відділ державної виконавчої служби інформує про порядок примусового стягнення аліментів за рішенням суду

17 червня 2013


Згідно з Сімейним кодексом України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягненням нею повноліття та відповідно до ч. 3 ст. 181 аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, якою встановлено визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Якщо рішення суду про стягнення аліментів не виконується в добровільному порядку, його примусове виконання покладається на органи державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи боржника.

Порядок стягнення аліментів органами ДВС визначається Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій та іншими нормативно - правовими актами.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред’явлення позову. Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до рішення суду аліменти сплачуються до досягнення дитиною повноліття. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. В разі навчання, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, та також самі діти, які продовжують навчання.

Для примусового стягнення аліментів необхідно отримати в суді, який приймав рішення, виконавчий лист та пред’явити його до виконання до територіального органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (місцем роботи, проживання боржника). В разі відповідності виконавчого листа ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен роз’яснити платнику аліментів порядок їх сплати та зобов’язати його надавати достовірні відомості про місце роботи, місце проживання, їх зміну, відомості про інші доходи та майно (в разі наявності заборгованості), а також про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, та попередити про притягнення до кримінальної відповідальності у разі ухилення від сплати аліментів відповідно до ст.ст. 164, 165 КК України, визначити заборгованість за аліментами, в разі її наявності, та повідомити сторін виконавчого провадження.

Розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду які присуджені у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. При визначенні суми заборгованості державний виконавець також зобов’язаний враховувати встановлений статтею 182 Сімейного кодексу України мінімум суми аліментів на одну дитину в місяць. Заборгованість за аліментами, які присуджені у твердій грошовій сумі визначається виходячи із суми визначеної в рішенні.

За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментам вирішується за заявою заінтересованої особи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону при примусовому виконанні рішень про стягнення періодичних платежів, в першу чергу проводиться стягнення з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Відрахування проводиться з фактичного заробітку пенсії, стипендії та інших доходів боржника на підставі постанови державного виконавця про стягнення аліментів, в якій зазначає дату, з якої проводити утримання аліментів, розмір відрахувань із заробітної плати боржника, розмір заборгованості по аліментам Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Перерахування аліментів стягувачеві проводиться за рахунок боржника.

Загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Статтею 70 Закону передбачено, що це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з пенсії боржника може бути відраховано не більше 50 процентів її розміру.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» та ст.ст. 69-72 Закону, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом. Даний перелік доходів чітко обумовлений як самою вказаною Постановою та ст. 73 Закону.

Якщо боржник одержує декілька видів доходів, аліменти з працівника утримуються з усіх видів його заробітку і додаткових винагород як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. У такому випадку суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або державного виконавця може видати декілька дублікатів виконавчих документів, а державний виконавець надсилає дублікати виконавчих документів до відповідних підприємств.

Порядок стягнення заборгованості визначається згідно Закону України “Про виконавче провадження”. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати або інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд стягнення звертається на майно боржника. В цьому випадку примусове стягнення здійснюється державним виконавцем за місцем проживання боржника.

Якщо боржник не сплачує аліменти у визначений в рішенні строк, державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів , складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки і піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності: нерухоме майно ( житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.

Якщо дитина досягла 14 років, вона бере участь в укладенні цього договору. На майно, набуте за таким договором, не може бути звернене стягнення.

Також слід звернути увагу на порядок сплати аліментів в разі виїзду особи, зобов’язаної сплачувати аліменти, на постійне місце проживання до іноземних держав, з якими Україна не укладала договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів за рішенням суду проводиться на день виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття.

З осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.

Звільнення від сплати аліментів можливе лише за рішенням суду, якщо дохід дитини набагато перевищує кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

Відповідно до частини 8 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що у випадку якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При оформленні тимчасової державної допомоги в разі ухилення боржника від сплати аліментів, одним із документів, які необхідні , є довідка державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати.

Під ухиленням від сплати аліментів слід розуміти як пряму відмову від сплати встановлених рішенням суду аліментів, так і різні дії (бездіяльність) особи, яка повинна їх сплачувати, спрямовані на повне чи часткове ухилення від їх сплати: неповідомлення державного виконавця про зміну місця роботи чи проживання, приховування видів заробітку (доходів), які згідно з постановою КМУ від 26.02.1993 №146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів» підлягають облікові при відрахуванні аліментів і з яких вони повинні утримуватись, звільнення з роботи та інші дії, що свідчать про наміри особи повністю чи частково ухилитись від сплати аліментів.

Відповідно до ст. 164 Кримінального кодексу України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

При встановлені наявності ознак злочину передбачених ст.164 Кримінального кодексу України, а саме відмови від сплати аліментів, систематичної несплати аліментів, приховуванням свого дійсного заробітку, неповідомленням місця роботи, його зміни або зміни місця проживання з метою ухилення від утримань за виконавчим документом та вчинення інших дій, державний виконавець складає акт та направляє до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Правоохоронні органи за результатами розгляду подання державного виконавця, не пізніше триденного строку, приймають рішення відповідно до КПК України.


В.о. начальника відділу ДВС М.О.Левченко
вапр
ууц
цуе
еку
паврва