back

29 червня 2016

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

527

безкоштовно з номерів, Київстар, МТС, Life та Beeline (ПН-НД з 09.00 до 21.00)


0 800 505 501

безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні (ПН-ПТ з 10.00 до 21.00, СБ з 10.00 до 18.00)


Національна дитяча «гаряча лінія» для дітей та про дітей
0 800 500 225






Протидія торгівлі людьми

Торгівля дітьми – як себе застерегти

Із року в рік усе більше дітей по всьому світу вивозять в інші країни або регіони з метою використання у важкій нелегальній праці, для роботи у сфері секс-послуг, створення дитячої порнографії або з метою всиновлення та випрошування милостині.

Щороку 1,2 млн. дітей потерпають від торгівлі людьми, 2 млн. дітей щорічно потерпають від комерційної сексуальної експлуатації.

Ця практика, подібна до рабства і має місце на всіх континентах. Права дітей порушуються, діти перетворюються у товар, який можна продати, купити, перемістити і перепродати. Дітей змушують жебракувати, їх використовують для роботи у домашньому господарстві, на плантаціях, будівельних майданчиках, шахтах, на виробництві або у сфері розваг. Кожен рік тисячі дітей перепродуються. Діти з України, Росії, Молдови знайдені в Угорщині, Польщі, балтійських країнах та великих містах Західної Європи. Діти з Румунії та Молдови були запрошені як танцювальні колективи в Камбоджу для виступів, а там були примушені до проституції. Країни, куди пропонували виїжджати дітям, й ті країни, в яких вони невдовзі опинилися, часто виявлялися зовсім іншими. Після прибуття дітям повідомляли, що вони мають відшкодувати та відпрацювати вартість проїзду, харчування, одягу та житла, таким чином втягуючи їх у боргову кабалу. Коли діти опираються, їх закривають у квартирах, примушують побиттям, голодом і наркотиками до роботи, надання сексуальних послуг, жебракування тощо. Спроби втечі закінчуються побиттям, травмами і навіть смертю; були випадки, коли не витримуючи знущань, діти намагалися покінчити життя самогубством.

Торгівля дітьми здійснюється також і для трансплантації органів, використання для жебрацтва або примус до жебрацтва. Майже кожнадитина-жебрак, котру ми можемо бачити у транспорті, в пішохідних переходах, біля станцій метро, має свого «хазяїна», якому вона має принести певну суму грошей за день. Ті копійки, які ми даємо жебракам, утримують їх і надалі на вулиці. Жінки-жебрачки, які тримають на руках дітей, що постійно сплять, завдають непоправної шкоди їхньому здоров'ю, бо використовують для їх заспокоєння наркотичні речовини або снодійне.

Що робити щоб не стати жертвою?

Бути обережними з чужими людьми, не розмовляти з ними, не погоджуватись кудись їхати або йти з ними, завжди повідомляти батькам про те, куди ви пішли й коли повернетесь. Уміти оцінювати небезпеку або безпеку в компанії, в якій ви проводите свій час, небезпеку й безпеку місць, в яких ви буваєте.

Куди звернутися, коли Вам відомо про злочин?

Україна однією з перших країн в Європі закріпила поняття «торгівлі людьми» на законодавчому рівні. У 2002 році до Кримінального кодексу України було введено статтю 149, відповідно до якої торгівля дітьми карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. За даними представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, на сьогодні близько 10 відсотків порушених справ стосується саме торгівлі дітьми.

Функціонують системи державного захисту жертв торгівлі дітьми. Зрештою, у цій ситуації також багато залежить від простих людей, їхньої поінформованості та бажання боротися проти торгівлі дітьми та їх використання в злочинних цілях.

Про такі випадки необхідно негайно інформувати службу у справах дітей Корюківської райдержадміністрації ( тел.2-14-27), та Корюківське відділення поліції Менського відділу ГУНП України у Чернігівській області тел.102.


Міністерство соціальної політики України – є національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми; відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, викорінення передумов торгівлі людьми, зокрема щодо попередження насильства в сім'ї та дискримінації за ознакою статі, підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі людьми, координацію та контроль за діяльністю закладів допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми тощо.

На виконання Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, прийнятого у 2011 році створена система протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам:

• діє Державна програма протидії торгівлі людьми;

• затверджено порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, порядок взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;

• затверджено порядок виплати одноразової матеріальної допомоги постраждалим особам;

• затверджено стандарти надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, методичні рекомендаці ї для державних службовців, які працюють з постраждалими;

• затверджено програму навчання спеціалістів, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми;

• затверджено методичні рекомендації щодо надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми для використання в роботі державних службовців;

• в структурі Міністерства внутрішніх справ діє окремий підрозділ – Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;

• в кожній місцевій державній адміністрації визначено структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

• в усіх регіонах діють місцеві координаційні ради з питань протидії торгівлі людьми;

• налагоджена тісна співпраця з міжнародними та громадськими організаціями, які працюють у цій сфері.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, особи, які постраждали від торгівлі людьми у разі потреби можуть отримати комплексну психологічну, соціально-педагогічну, соціально-медичну, юридичну, інформаційну, допомогу у працевлаштуванні та перекваліфікації та інші види допомоги в одному з діючої мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або центрів соціально-психологічної допомоги.

Положеннями затвердженого Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417) передбачено, що особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, може подати до місцевої державної адміністрації за місцем перебування заяву про встановлення відповідного статусу. За результатами розгляду заяви та інших матеріалів справи, Міністерство соціальної політики України приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу, таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.

Також допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Діти, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції за місцем проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають однакові права.

Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.


Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 417:

- особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, подає за місцем перебування до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем;

- для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину;

- заяви реєструються у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а особам, які їх подали, повідомляється про можливість одержання допомоги та її види;

- голова місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу (далі - структурний підрозділ), та відповідальну посадову особу (далі - посадова особа) згідно з розподілом функціональних обов’язків;

- у разі звернення для встановлення статусу особи, яка органами внутрішніх справ чи судом визнана потерпілою від злочину, пов’язаного з торгівлею людьми, або цивільним позивачем у справі на підставі винесеної постанови чи ухвали, або особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території іншої держави, що підтверджено результатами розслідування відповідних органів такої держави, заява зазначеної особи приймається без проведення співбесіди посадовою особою;

- іноземцеві або особі без громадянства у разі подання заяви до місцевої держадміністрації видається протягом двох робочих днів довідка про звернення для встановлення статусу за формою, яка є підставою для звернення до територіальних органів або підрозділів ДМС для реєстрації;

- посадова особа проводить протягом трьох робочих днів з дати подання заяви співбесіду з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та заповнює опитувальний лист, намагаючися запобігти повторній віктимізації та психологічному травмуванню особи;

- за бажанням особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, під час проведення співбесіди можуть бути присутні члени її родини або інші особи;

- у разі проведення співбесіди із законним представником дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до співбесіди залучається перекладач (у разі потреби), психолог чи педагогічний працівник та адвокат, про що робиться відмітка в опитувальному листі;

- посадова особа, яка проводить співбесіду, оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- після проведення співбесіди особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, ознайомлюється з опитувальним листом та підписує його. У разі незгоди із змістом опитувального листа така особа має право надати свої зауваження в письмовому вигляді;

- у разі коли особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, в заяві зазначила про потребу в наданні їй притулку, медичної, психологічної та іншої допомоги, місцева держадміністрація, а також суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми та безпосередньо виявили таку особу під час виконання своїх функціональних обов’язків, невідкладно здійснюють заходи щодо забезпечення надання такій особі притулку, медичної, психологічної та іншої допомоги.

вапр
ууц
цуе
еку
паврва