Про участь громадськості у заходах щодо запобігання корупції
Успіх або невдача будь-якої антикорупційної стратегії багато в чому залежить від ступеня мобілізації суспільства на протидію цьому явищу.
Досвід багатьох країн свідчить про те, що активність громадян, зацікавлених у подоланні корупції, є запорукою успішної антикорупційної політики держави, головною передумовою подолання корупції.
Про необхідність долучення громадськості до процесу подолання корупції зазначено у Конвенції ООН проти корупції (2003 рік), підписання якої міжнародною спільнотою стало однією з найбільш визначних подій в історії сучасних міжнародно-правових відносин у сфері запобігання та протидії корупції.
Положеннями Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції (2004 рік), до виконання якого приєдналась і Україна, також передбачена підтримка активної участі громадськості в антикорупційних реформах.
Результатом імплементації міжнародних стандартів у національне законодавство стало закріплення права участі громадськості у заходах щодо запобігання корупції в Законі України «Про запобігання корупції».
Так, відповідно до положень статті 21 Закону України «Про запобігання корупції»:
1. Громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:
1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;
2) запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;
3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій;
4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;
5) вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;
6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;
7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;
8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству;
9) здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.
2. Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.
3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття.
4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх на своїх офіційних веб-сайтах.
Таким чином, громадськість розглядається як важливий інструмент функціонування системи запобігання корупції в Україні. Інтегрованість державних органів з громадськими інституціями повинна сприяти ефективному виконанню одного із головних завдань сучасного суспільства – подолання корупції.
Людям із порушенням зору
