10 березня 2017
Останні роки весняні пожежі сухої трави в нашій області та і взагалі по Україні значно почастішали і набули характеру загальнонаціонального лиха. Зокрема в Чернігівській області лише з початку березня сталося 30 пожеж сухої трави на площі майже 45 га.
Сезон трав’яних пожеж значно коротший, ніж сезон лісових і тим більше торф’яних пожеж, він триває не більше трьох-чотирьох тижнів – з часу сходу снігу і висихання сухої торішньої трави на відкритих ділянках, до початку активного росту молодої зеленої трави – саме такий період ми спостерігаємо сьогодні за вікном. Проте, впродовж цього короткого сезону трав'яні пожежі мають масовий характер, охоплюють великі площі і дуже швидко поширюються (цьому також сприяють сильні весняні вітри). На території де вже виникла пожежа сухої трави, а під’їзд пожежного автомобіля утруднюється залитими водою полями та луками, силами органів місцевого самоврядування та пожежно-рятувальних підрозділів організовується чергування для запобігання поширенню пожежі в напрямку лісових масивів та населених пунктів.
Здавалося б, обізнаність багатьох громадян з правилами пожежної безпеки повинна попереджувати такого роду випадки, але практика доводить протилежне. Практично всі трав’яні пожежі відбуваються з вини людини. Іноді випалювання трави проводиться навмисно сільськогосподарськими організаціями (для очищення земель від небажаної рослинності).
Ще частіше причиною трав’яних пожеж стають хуліганські дії або проста необережність: залишене без нагляду вогнище, кинутий недопалок, іскра з глушника мотоцикла або автомобіля і так далі. Загоряння трави, що виникають з природних причин (від блискавок), в принципі бувають, але в загальній кількості трав'яних пожеж їх доля дуже маленька.
Горіння трав’яного настилу часто призводить до ушкодження різних господарських будівель і об’єктів – будинків, сараїв, ліній електропередач і зв’язку, дерев’яних мостів і інших. Щорічно в Україні в результаті підпалів сухої трави згорають десятки будинків і дач, нерідко страждають пам'ятники історії і культури, старовинні дерев’яні будівлі.
При цьому нерідко паліями сухої трави є самі жителі цих сіл і селищ, або гості, що вибралися з міста, щоб порадіти весні, що настала.
Трав’яні пожежі служать причиною ураження людей - із-за масовості підпалів трави навесні забрудненість повітря димом від трав'яних пожеж виявляється не менш високою, чим забрудненість повітря навіть від найсильніших пожеж на торфовищах.
Сукупна дія диму від пожеж на природних територіях на здоров’я людей дуже велика. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, дія диму від таких пожеж викликає цілий спектр різних захворювань, у тому числі органів дихання, серцево-судинної системи, а також ріст дитячої смертності.
Приведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики умисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.
Також варто нагадати, що згідно ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків тягне за собою накладення штрафу на громадян від 5 до 10, а на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Практично єдиним ефективним способом боротьби з загоряннями трави є запобігання, яке вимагає злагоджених і усвідомлених дій з боку органів влади і місцевого самоврядування, сільськогосподарських і лісогосподарських організацій, а також максимальної відповідальності і обережності з боку громадян.
Шановні громадяни дотримуйтесь правил пожежної безпеки, будьте обережними, не наражайте на небезпеку себе та оточуючих!
Людям із порушенням зору