25 лютого 2016
На запити окремих страхувальників Корюківська міжрайонна виконавча дирекція надає роз'яснення:
Питання: Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, то як необхідно здійснити доплату?
У листі Виконавчої дирекції ФСС з ТВП від 15.05.2015 р. № 5.2-32-862 надано роз'яснення щодо застосування норм частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування » від 23.09.1999 № 1105-XІV (далі- Закон).
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць:
- не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду,
- та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Згідно із роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 08.05.2015 № 6811/0/14/15/18 при визначенні суми допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць застосовується середньомісячна кількість календарних днів - 30,44.
Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, то необхідно здійснити доплату до суми допомоги, розраховану із розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку, мінімальна зарплата станом на 01.02.2016 року складає 1378,00 грн. Для цього сума доплати розраховується як різниця між фактичним розміром допомоги та сумою допомоги, розрахованої таким чином: 1378,00 грн: 30,44 = 45,27грн.х 126 к. д. = 5704,02 грн.
Питання: Чи змінились розміри виплат допомоги по вагітності та пологах?
Ні, не змінилися. Згідно статті 26 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати, обчисленої в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Питання: Як включаються разові виплати при розрахунку листків непрацездатності?
Усі нараховані зарплатні виплати, із яких було сплачено єдиний внесок, включаються в розрахунковий період.
Питання: Як визначити розрахунковий період, якщо працівник здав два листка непрацездатності поспіль?
Якщо на першому листку непрацездатності зроблено запис „Продовжує хворіти”, а на другому підкреслено „Продовження листка” і вказано номер першого лікарняного, то розрахунковий період для цих двох листків непрацездатності визначається один раз – за першим лікарняним листком. Якщо ж у першому лікарняному написано „Стати до роботи”, а в другому підкреслено „Первинний”, то це різні страхові випадки і розрахунковий період визначають окремо за кожним із них.
Питання: Як розраховується листок непрацездатності, якщо застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців?
Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку:
- допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
- допомоги по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної зарплати та не менше за розмір мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Питання: Чи включається до розрахункового періоду місяць, у якому працівник був прийнятий на роботу, якщо першим робочим днем такого місяця було 2-ге число (1-ше –вихідний)?
Ні, не включається, оскільки цей місяць не вважається повним календарним місяцем (з 1-го до 1-го числа). Тому, якщо навіть працівника прийнято у перший робочий день місяця, який припадає не на 1-ше число, такий місяць до розрахункового періоду не включається.
Питання: Як визначити розрахунковий період в разі реорганізації установи?
Частиною 9 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП) передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40КЗпП). До трудових книжок зазначених працівників вноситься лише запис: "підприємство таке-то з такого-то числа реорганізовано у таке-то" за аналогією з перейменуванням підприємства (п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).
Отже, якщо до трудових книжок працівників зроблено запис згідно з частиною 9 статті 36 КЗпП України, це фактично відбулося перетворення установи, то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності до розрахункового періоду включається період роботи до їх переведення (останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, - п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266).
За роз’ясненнями та консультаціями просимо звертатись за телефонами:
м. Корюківка 3-12-36, 3-12-38, 3-14-98;
м. Щорс 2-18-64;
м. Городня 2-75-18
| Директор Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення ФСС з ТВП |
Єрмоленко Т.О. |
Людям із порушенням зору