23 вересня 2015
Відповідно до Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканість визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя тією роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
На превеликий жаль, при низькому рівні економіки та високих податках, більшість роботодавців економлять на оплаті праці своїх працівників та на нарахуваннях на неї. Дехто мінімізує витрати на оплату праці, дехто взагалі не укладає трудові договори із працівниками.
Що ж приховано за тіньовою зайнятістю та зарплатою в конверті в плані зарахування страхового стажу та призначення пенсії?
З 1 січня 2004 року для призначення пенсії зараховується страховий стаж за період, упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо особа працює неофіційно, тобто отримує заробітну плату в “конверті”, до страхового стажу цей період зараховано не буде, оскільки внески на пенсійне страхування не сплачувались. В разі, якщо роботодавець до 1 січня 2015 року офіційно нараховував та сплачував мінімальну (чи нижчу від мінімальної) заробітну плату, а решту – в “конверті”, то до страхового стажу буде зараховано період роботи, пропорційний розміру сплачених внесків.
За поданою роботодавцями звітністю та за даними реєстру застрахованих осіб близько 11 відсотків працівників району отримували в червні 2015 року заробітну плату меншу або на рівні законодавчо встановленого мінімуму та до 55 відсотків роботодавців району нараховують заробітну плату на рівні або меншу за мінімальну. Роботодавці або не показують нарахованих зарплат, або показують їх у розмірі встановленого законодавством мінімуму незалежно від того, кваліфіковану чи некваліфіковану роботу виконують працівники.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 “Про збір та облік єдиного внес¬ку на загальнообов’язкове державне соціальне страху¬вання” (далі - Закон № 2464) та Кодексу законів про працю України.
Для роботодавців (платників зазначених, у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464), визначено, що у разі якщо заробітна плата працівника (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) за умови, що наймана особа відпрацювала повний місяць, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Таким чином, з 1 січня поточного року законодавчо гарантується зарахування повного місяця страхового стажу для призначення пенсії застрахованій особі, навіть за умови неповної зайнятості.
Не мають залишатись осторонь і самі застраховані особи, бо йдеться про їхнє право на соціальний захист та розмір майбутньої пенсії. Відповідно до статті 16 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, найманим працівникам надано право отримувати від страхувальника підтвердження сплати страхових внесків, у тому числі і в судовому порядку. Крім того, відповідно до статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов’язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; пред’являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.
Отже, кожен працюючий повинен проявляти інтерес до того, як роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, частини якого надходять до соціальних фондів та забезпечують різні соціальні виплати. За неналежного виконання працедавцем своїх обов’язків застрахована особа має право вимагати від нього сплати єдиного внеску своєчасно і в повному обсязі, бо це є гарантією соціального захисту працівників та отримання пенсії в майбутньому.
Людям із порушенням зору