27 вересня 2022
Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі – Закон N 2352-IX), який 19.07.2022 набрав чинності, внесено зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Обов’язок збереження трудових гарантій за працівниками, призваними на військову службу, поширюється як на юридичних осіб, так і на ФОП, до моменту завершення воєнного стану або до моменту звільнення працівника з військової служби, закінчення контракту.
Однією з основних гарантій для працівників, які приєдналися до лав ЗСУ та тероборони, є збереження робочого місця та посади. А ще до 19 липня 2022 року було збереження середнього заробітку для усіх працівників, однак до КЗпП внесено зміни щодо зупинення нарахування середнього заробітку працівникам, які увільнені від роботи на час призову на військову службу. Тобто починаючи з 19 липня 2022 року роботодавець зберігає за мобілізованим працівником, який проходить службу, місце роботи і посаду.
Якщо ж у роботодавця є бажання й надалі робити виплати таким працівникам, він має право. Але це вже не буде називатися «середня зарплата», це вже будуть додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників
Тобто, небюджетні роботодавці сміливо можуть скористатися порадою Держпраці (лист від 28.07.2022 р. № 2498/4/4.1-ЗВ-22а). Зокрема, відповідно до ст. 9 1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Згідно з ч. 2 та 3 ст. 13 КЗпП у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Тобто комерційні роботодавці можуть зберігати середній заробіток за працівниками й надалі, але це вже право, а не обов’язкова гарантія.
У цьому випадку слід видати окремий наказ (розпорядження) з посиланням на ст. 9 1 КЗпП, колективний договір та/чи рішення керівника.
Однак є винятки, коли деякі роботодавці все ж таки будуть продовжувати виплачувати заробітну плату мобілізованим працівникам.
Мобілізований працівник-педагог.
Закон України від 05.09.2017 N 2145-VIII «Про освіту» (зі змінами) (далі - Закон № 2145), який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Відповідно частиною другою статті 57 Закону № 2145 передбачено гарантії держави педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які передбачають, зокрема, що у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за такими працівниками зберігається попередній середній заробіток.
На цей час змін до статті 57 Закону № 2145 не вносили.
Отже, відповідно до норм статті 57 Закону № 2145 за педагогічними та науково-педагогічними працівниками зберігається середній заробіток, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Щодо добровольців територіальної оборони
Звертаємо увагу, що Закон № 2352 не зачепив збереження середнього заробітку на час виконання державних або громадських обов’язків, куди належить добровільна участь у територіальній обороні. Справа в тому, що у переліку видів військової служби немає добровольчих формувань територіальних громад (ч. 6 ст. 2 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232). Це означає, що ч. 3 ст. 119 КЗпП до теробороновців не застосовується. Крім того, про застосування ч. 1 ст. 119 КЗпП щодо добровольців та збереження за ними посади та середнього заробітку на час виконання державних/громадських обов’язків указує п. 2.1 роз’яснення Мінекоміки від 23.03.2022 щодо трудових відносин в умовах воєнного часу.
Так як обов’язок нарахування середнього заробітку принаймні добровольцям територіальної оборони залишається, то розглянемо правила таких виплат.
Мобілізованими працівниками у побуті називають тих, хто потрапив до лав ЗСУ та територіальної оборони, однак вони мають різне законодавче регулювання, а тому й різні трудові права. Добровольчих формувань територіальних громад немає у переліку видів військової служби згідно із Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», через це такі військовослужбовці потрапляють під дію ч. 1 ст. 119 КЗпП і за ними зберігається виплата середнього заробітку, оскільки участь у теробороні вважається не військовою службою, а виконанням державних/громадських обов’язків.
Підтвердженням того, що військовослужбовець виконує державний/громадський обов’язкок, а не проходить військову службу, насамперед є підписаний контракт добровольця територіальної оборони, а також довідка/витяг з наказу, видана на вимогу військовослужбовця – члена добровольчого формування командиром добровольчого формування, що містить інформацію про включення до списку осіб, які залучені до виконання державного або громадського обов’язку. Саме ці документи необхідно надати роботодавцю для того, щоб зберегти за собою право щодо нарахування середнього заробітку.
Нарахування середнього заробітку буде здійснюватися протягом всього часу виконання таким працівником державних або громадських обов’язків та дії документів, що підтверджують членство у добровольчому формуванні територіальної оборони.
Отримати відповіді на найпоширеніші питання з трудового законодавства та безпеки праці громадяни можуть на інформаційному порталі Держпраці
За повідомленням головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства
про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Тетяни Черняк
Людям із порушенням зору