Корюківська районна державна адміністрація Корюківська РДА Чернігівської області

По дорозі до села Жукля розташовано на березі р. Убідь можна зупинитися і відпочити в барі «Причал» с. Сядрине. До послуг гостей: більярд, кафе-бар, одна банкетна зала, затишні двомісні номери. Вас пригостять оригінальними смачними стравами.

Маршрут подорожі пролягає автотрасою через смт. Холми до Жуклі. В Холмах можна відвідати Холминський краєзнавчий музей, зупинитися біля озер та порибалити. Намилувавшись невичерпними природними можливостями, вирушаємо до Жуклі. До села проходить траса, по обидві сторони якої розкинулась мальовнича тераса хвойних і листяних дерев. Щоб насолодитися багатою природою і відчути її силу, можна зупинитися в спеціально відведеному місці для відпочинку. Далі по маршруту – кінцева зупинка – село Жукля!

ЖУКЛЯ - село розташоване у північно-східній частині Чернігівщини на рівнині. Ліси мішані: дуб, сосна, береза, осика, граб, ліщина. Через село протікає р. Сістра, що впадає в Убідь, а далі в Десну. З 1966р. с. Жукля – Корюківського району.

Існує декілька версій походження села згідно переказам, легендам, архівним документам.

Першими володарями, за літописними свідченнями, були Апостоли, які походять з відомого волоського роду Апостолів-Катаржі. Павло Катаржі, батько майбутнього гетьмана, прагнучи лицарської слави й матеріальних достатків, 1648 року вступив на службу до польського короля Владислава IV. Після смерті Павла Апостола у 1678 році слобідка Жукля переходить у спадок до старшого із трьох синів — Данила Апостола, який 1 жовтня 1727 стає гетьманом Малоросії. Цієї ж осені новообраний гетьман почав об'їзд Лівобережної України, а заразом і своїх підданих. Перебуваючи у Жуклі, він пообіцяв, що побудує Храм Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1728 році, коли ним була побудована у селі Жукля перша дерев'яна церква, «жителей в селе 27 дворов, все они были крестьяне Данила Апостола».

Інша версія - поселення виникло у 1616р. Перші поселенці - кріпосні селяни Жук і Порушко, втікачі з-під Чернігова, де працювали на рудо-плавних печах (домницях). Одна з річок отримала від поселенців назву «Жукля» - місцевість ця і нині називається Стара Жукля. Інша названа Сістрою, а місцевість - Порушківщиною (за легендою Порушко був одружений з сестрою Жука). З часом поселення отримало назву Жукля. Виявляється, в Україні село з назвою Жукля єдине. В архівних джерелах за різних часів село мало назву Жука. Знаходилося село під владою то Польщі, то Литви, то Росії. Отже, можливо, що с. Жукля засноване литовцями, які поселилися на окупаційних територіях і заснували на новому місці свою Жуклю. Так, як на півдні Литовської держави ще з 15 ст. неподалік р. Нарис існують городище Жукля, село Жукля, що нині у Тракайському районі.

МОЖНА ВІДВІДАТИ:

- Холминський краєзнавчий музей (смт. Холми);

- Покровська церква, 1914 р. (захоплююча і неповторна архітектурна пам’ятка, збудована на кошти М. М. Комстадіуса, який володів помістями у с. Жукля, у с. Фалєєвка-Садова на Херсонщині, а його сім’я проживала у родовому помісті Комстадіусів у царському селі під Санкт-Петербургом. Рід Комстадіусів бере свій початок з 1300 року, засновник цієї родової гілки - васал шведського короля Еріка ХІІІ; є засновником міста Комстад. До речі, Покровська церква дуже рідкісна і цінна архітектурна пам’ятка, в Україні подібних нема. Схожі церкви є в Петербурзі та Волгограді). Автором проекту Покровської церкви називають Великого князя Петря Миколайовича Романова. Архітекторами, які керували будівництвом були Андрій Білогруд і Павло Княгницький.