20 серпня 2008

08.12.2023

Пам'ятка суб’єктам декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави

 

   1. Суб’єкти декларування, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, повинні подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями. (Закон України «Про запобігання корупції частина 2 статті 45). Така декларація подається не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності та містить інформацію станом на останній день здійснення діяльності, що передбачає обов’язок подання декларації.

 

   Важливо!

   Відлік строку подання вищезазначеної декларації починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності. Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільненні декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

 

   У разі звільнення особи в порядку переведення або якщо особа стала переможцем конкурсу і через це звільнилася в одному органі і прийнята на роботу в інший орган впродовж тридцяти робочих днів – декларація не подається. У такому випадку звільнення не вважається припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. (Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.12.2021 року № 11).  

 

   Суб’єкти декларування, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані до 01 квітня року, наступного за роком припинення діяльності, подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. (Закон України «Про запобігання корупції частина 2 статті 45).

   

   Упродовж тридцяти днів з дня подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але лише один раз.

  

   У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

  У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями упродовж 10 днів. (Закон України «Про запобігання корупції» частини 2 та 4 статті 45).

 

   Заборони, встановлені для осіб, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави

   Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:

1) протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців;

2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом;

3) протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності. (Закон України «Про запобігання корупції» стаття 26).

 

08.12.2023

Інформація для суб’єктів декларування

 

НАЗК оновило функцію в Реєстрі декларацій «Дані для декларації» та додало інформацію про доходи. Тепер ви можете отримати майже всю необхідну інформацію для заповнення декларації за різні періоди.

 

Оновлена функція «Дані для декларації» містить дані про:

  • об’єкти нерухомості, у тому числі земельні;
  • об’єкти незавершеного будівництва;
  • транспортні засоби, у тому числі водні та повітряні засоби;
  • акції (пакет 5% і більше) акціонерних товариств;
  • корпоративні права в товариствах;
  • кінцевого бенефіціарного власника (контролера);
  • доходи;
  • пенсійні та соціальні виплати;
  • спадщину;
  • наявні обтяження рухомого майна.

 

Як скористатися функцією?

Після переходу в Реєстр декларацій увійдіть до системи, користуючись КЕП. Кнопка буде знаходитись поруч із кнопками «Мої документи», «Мої повідомлення» та «Мій профіль». Про те, що процес збору даних розпочався, буде свідчити статус «Запит у процесі обробки». Про завершення формування інформації вам просигналізує статус «Інформацію отримано». Для її перегляду натисніть «Переглянути».

 

При користуванні функцією «Дані для декларації» необхідно враховувати наступне:

Інформація стосується лише суб’єкта декларування. Тобто ви не можете переглянути інформацію про доходи дружини/чоловіка або їхню власність.

Формування інформації займає певний час, тому не відкладайте це на останні дні періоду подачі декларації.

 

Треба враховувати також те, що інформація, яку ви отримаєте з реєстрів, відрізняється актуальністю. Зокрема, при формуванні даних інформація надається станом на:

-       дату формування запиту – з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Спадкового реєстру;

-       31 грудня відповідного року – з Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Копіювати інформацію (дата, площа, реєстраційний номер, ідентифікаційний номер тощо) варто лише після того, як ви перевірили коректність отриманих даних та пересвідчилися, що інформація актуальна станом на останній день звітного періоду, за який подається декларація.

 

Чому може бути відсутня інформація в «Даних для декларації»?

Право на об’єкт нерухомості виникло до 1 січня 2013 року. Відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно включають лише ті, що з’явились у реєстрі після 1 січня 2013 року.

Право на об’єкт нерухомості припинилось у наступному після звітного періоду. Наприклад, ви подаєте декларацію за 2021 рік, де мають відображатись відомості станом на 31 грудня 2021 року, при цьому ви продали квартиру в червні 2022 року. Формуєте запит 30 грудня 2022 року. Оскільки функція збирає актуальні дані по нерухомості на дату формування запиту, відомостей про цю квартиру не буде.

Інформація щодо водних та повітряних засобів, а також сільськогосподарської техніки в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутня, ми підказали, де можна отримати ці дані.

Відомості про доходи сформовано виключно з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Відомості про всі інші отримані доходи ви маєте вказати самостійно на підставі правовстановлюючих документів.

Якщо ви помітили некоректність в отриманій інформації, зверніться до відповідного держателя (адміністратора) інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних щодо актуалізації даних, адже наша функція використовує виключно ту інформацію, що наявна в інших реєстрах.

 

19.10.2023

 

Про відновлення декларування в умовах воєнного стану  

    

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-ІХ (далі – Закон), яким відновлено  електронне декларування та функції Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки декларацій. 

 

Відповідно до Закону щорічні декларації за 2021-2022 роки необхідно подати не пізніше 31 січня 2024 року, а за 2023 рік суб’єкти декларування будуть зобов’язані подати декларації  у звичний строк – до 31 березня  2024 року включно.

 

Особи, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, після набрання чинності Законом повинні подати декларацію за не охоплений раніше період протягом  30 днів з дня припинення такої діяльності.

 

Внести зміни у подану після набуття чинності Законом декларацію можна буде протягом 30 днів після подання, але лише один раз.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи.

 

Декларації, подані під час дії воєнного стану до дня набрання чинності зазначеним Законом вважаються такими, що були подані на виконання обов’язку, передбаченого статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому НАЗК надає можливість суб’єктам декларування у разі потреби виправити помилки у деклараціях, що були подані у період з 24 лютого 2022 року по 11 жовтня 2023 року включно.

 

Для цього необхідно протягом 14 днів з дня набрання чинності Законом України № 3384-ІХ, тобто не пізніше 25 жовтня 2023 року,  звернутись до НАЗК з письмовим листом довільної форми, в якому зазначити:

  • ПІБ;
  • дату народження;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
  • яку або які декларації у вас є потреба виправити, а також дату їх подання.

Зазначати, які саме дані необхідно змінити чи додати та долучати будь-які документи до такого листа не потрібно! 

Письмові листи можна надсилати на електронну адресу Національного агентства [email protected] (сканована копія листа з підписом або лист, підписаний кваліфікованим електронним підписом) або за адресою: бул. Миколи Міхновського, буд. 28, м. Київ, 01103.

       Про кінцеву дату подання виправленої декларації вас буде повідомлено в персональному електронному кабінеті Реєстру. Після цього ви зможете одноразово впродовж 30 днів з дня надання доступу подати виправлену декларацію.

 

Для низки осіб Законом України № 3384-ІХ відтерміновано обов’язок подання декларацій – їм потрібно буде це зробити не пізніше 90 днів після зміни умов, які надають право на відтермінування. Насамперед йдеться про військових, поліцейських поліції особливого призначення, залучених до оборони країни, осіб, які належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, осіб, які для виконання службових повноважень на постійній основі перебувають на окупованих територіях або де ведуться активні бойові дії, полонених, інтернованих, тих, хто перебуває на лікуванні (реабілітації) внаслідок поранення тощо. Відтермінування стосується також членів сімей зазначених осіб.

 

Змінами умов, за яких відтермінування може бути завершено, є завершення воєнного стану, звільнення зі служби, виїзд з окупованих територій, зони бойових дій тощо.

 

Декларації та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані зазначених осіб, подані за всі періоди, вилучаються з відкритого доступу у Єдиному державному реєстрі декларацій згідно з Порядком вилучення з відкритого доступу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який набрав чинності 17 жовтня 2023 року, на підставі письмового звернення керівника або іншої уповноваженої особи того органу (установи),  в якому проходить службу (працює або виконує повноваження) такий суб’єкт декларування.

 

Законом України № 3384-ІХ також встановлено, що суб’єкти декларування звільняються від обов’язку подання повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента (ПВВР) та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування (ПСЗ), підстави для подання яких виникли під час дії правового режиму воєнного стану до дня набрання чинності цим Законом.

 

З моменту набрання чинності цим Законом ПСЗ подається як і раніше протягом 10 днів, ПВВР – протягом 20 днів з дня настання події.

 

Закон зобов’язав НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій з урахуванням безпекових заходів не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цим Законом. Публічний доступ до Реєстру НАЗК відкриє 10 грудня 2023 року.

 

У Законі також дане визначення терміну «посадова особа юридичної особи публічного права», уточнено поняття «член сім’ї суб’єкта декларування», розширено перелік суб’єктів декларування та доходів, які підлягають декларуванню, змінено розмір вартості подарунків, які дозволено приймати особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за умови, що такі подарунки відповідають загальновизнаним принципам гостинності, уточнено перелік осіб, на яких не поширюються вимоги фінансового контролю та інше. Текст Закону доповнений абзацами, що містять роз’яснення стосовно використання відомостей з інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів для заповнення декларацій.

 

Законом також внесені зміни та доповнення  до Закону України «Про правовий режим воєнного стану»: встановлено кінцевий термін подання документів для проведення спеціальної перевірки та перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», та строк проведення відповідних перевірок, визначено підстави для звільнення осіб,  призначених у період дії воєнного стану та інше.

 

 

26.08.2022

Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції»

 

03 серпня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 08.07.2022 № 2381-ІХ (далі - Закон).

 

Зазначеним Законом уточнено строки подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий термін подання якої припадає на період дії воєнного стану, та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента, підстави для подання яких виникли у період дії воєнного стану. За новим Законом вказані документи суб’єкт декларування зобов’язаний подати протягом дев’яноста  календарних днів з дня  припинення чи скасування воєнного стану.                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Відповідно до Закону № 2381 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, а також протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування, вимога щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановлені частиною другою статті 23 Закону України «Про запобігання корупції», не поширюється на подарунки, використані протягом зазначеного періоду на потреби ЗСУ, інших військових формувань, розвідувальних, правоохоронних органів чи для здійснення благодійних пожертв, надання гуманітарної допомоги постраждалим від агресії  Російської Федерації проти України та наявності підтвердження використання одержаних подарунків у повному обсязі на одну або декілька із зазначених вище цілей.  У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості про такі подарунки не зазначаються, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подаються.

 

Не зазначаються у декларації також відомості щодо матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації.

 

У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента повідомлення про відкриття валютного рахунку може не подаватися, якщо такий рахунок був відкритий під час дії воєнного стану, використовувався виключно для отримання матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації, та закритий протягом одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.        

                           

Закон № 2381 скасував антикорупційні обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності  для  держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування певних категорій, які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати або у простої,  встановивши  обмеження для такої діяльності  та строки її припинення. Законом врегульовано також терміни припинення підприємницької діяльності, виходу з наглядової ради, складу правління підприємства, передачі підприємства та корпоративних прав в управління іншим особам при призначенні (обрані) на посаду державної служби  у разі, якщо зазначені особи не мають можливості з поважних причин виконати ці дії у встановлений законодавством строк.

 

20.07.2022

Декларування в умовах воєнного стану

 

Якщо ви маєте всю необхідну інформацію для заповнення декларації, а також хочете її подати, то ви можете це зробити через персональний кабінет у Реєстрі декларацій: https://portal.nazk.gov.ua/login. Попри війну НАЗК дає вам можливість подавати декларації й навіть перевірити на помилки відомості, зазначені у минулорічній декларації, завдяки новій функції — «Дані для декларації».

 

«Дані для декларації» — це допоміжна функція, а не довідка про власність. Зазначена функція дозволяє дізнатися інформацію про об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва та транспортні засоби, які належать або належали декларанту або які він успадкував, а також наявні обтяження, відомості про які наявні в реєстрах. Інформація, вказана у «Даних для декларації», отримана в результаті порівняння даних у вашій останній поданій декларації із даними в інших державних реєстрах. Таке порівняння здійснюється автоматизовано. Дані про власність можуть бути відсутні у «Даних для декларації», якщо інформацію про вашу власність не зазначено в державних реєстрах (майно було набуте до 2012 року) або якщо ви вперше подаєте декларацію. 

 

У Реєстрі декларацій у розділі «Мої документи» кнопка «Дані для декларації» знаходиться поруч із кнопкою «Нова декларація».

 

Нагадуємо, що згідно чинного законодавства декларацію будь-якого виду, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ПСЗ) та повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента (ПВВР), обов’язок подання яких виник під час дії воєнного стану, суб’єкт декларування має право подати у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня без порушення вимог строку подачі.

 

Якщо ж обов’язок подання декларацій, ПСЗ та ПВВР виникне після припинення чи скасування воєнного стану, суб’єкт декларування буде зобов’язаний  подати зазначені документи у строк, визначений ст.ст. 45,          52 Закону України «Про запобігання корупції», Порядками № 450/21  (ПСЗ) та № 451/21 (ПВВР).

 

Особи, які не мають фізичної можливості протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни подати документи у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне їх подання та подають їх протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали подання зазначених документів (Закон України від 03.03.2022 № 2115-ІХ).

 

Важливо: НАЗК обмежило доступ до публічної частини Реєстру декларацій та пошуку декларацій посадовців на час дії воєнного стану.

 

Методичні рекомендації
Запобігання і протидія корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування

 

 

Зі здобуттям незалежності в 1991 році Україна стала на шлях створення демократичної правової та соціальної держави. Даний принцип закріплений в статті 3 Конституції України. Однак, мало визначити та закріпити певні принципи на папері – їх ще необхідно виконувати.

 

Побудова демократичної правової держави, перш за все, завдання тих громадян в руках яких зосереджена влада або хоча б якась її частина тобто, які обіймають керівні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Фінансово-економічні проблеми не можуть бути виправданням для порушення законів та тим паче Конституції. Не влада стоїть над Конституцією, а Конституція стоїть над владою.

Корупція в нашій країні справедливо сприймається суспільством як складне соціальне явище, органічна частина нашого повсякденного життя, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку держави, загрожує демократії і правам людини, реалізації принципу верховенства права, підриває соціальну справедливість, легітимність публічних інституцій, добробут, завдає шкоди національній безпеці.

Коли корупція стає формою суспільних відносин в державі, створити повноцінне демократичне суспільство стає не можливо.

Причин через які Україна ще і досі перебуває в статусі псевдо демократичної держави можна назвати багато.

Однак, є причина яку, з числа всіх інших, виокремлюють як експерти так і звичайні громадяни - це корупція!

Що саме являє собою поняття корупції?

Єдиного загальноприйнятого визначення корупції у світі не існує. Попри відсутності універсально прийнятого правового визначення, термін корупції, як правило, означає певну користі.

Формулювання, запропоноване Конвенцією ООН проти корупції (до якої приєдналась і Україна), відповідає такому широкому визначенню. За визначенням ст. 15 Конвенції ООН проти корупції, корупція – це: обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої посадової особи або іншої фізичної чи юридичної особи, щоб ця посадова особа вчинила будь-яку дію чи утрималась від вчинення дії під час виконання своїх службових обов’язків.

Указом Президента України «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки» від 21.10.2011 року визначено, що пріоритетними напрямами антикорупційної політики мають стати виявлення та усунення умов, що сприяють або можуть сприяти виникненню корупції, а також запобігання спробам їх створити.

Прокуратурою району постійно здійснюється нагляд за дотриманням вимог антикорупційного законодавства.

Протягом 2013 року на території Корюківського району виявлено факт вчинення корупційного правопорушення. Корупціонером виявився голова Хотіївської сільської ради Хижняк В.М. який порушив обмеження щодо використання свого службового становища. За даним фактом сільського голову притягнуто до адміністративної відповідальності та складено протокол за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП (статтю виключено на підставі Закону № 221 – VII від 18.04.2013).

Відповідно до Закону України «Про засади запобіганню і протидії корупції» (далі –Закон), особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Не зважаючи на дані вимоги Закону, Хижняк В.М. продовжував обіймати посаду Хотіївського сільського голови.

Дане порушення вимог антикорупційного Закону не залишилось непоміченим. На усунення порушень Закону прокуратурою району внесено подання до Хотіївської сільської ради щодо відсторонення Хижняка В.М. від виконання повноважень голови. Рішенням сесії сільської ради Хижняка В.М. відсторонено від виконання повноважень. Крім того, прокуратурою району розпочате досудове розслідування за фактом не виконання Хижняком В.М. рішення суду. Вироком апеляційного суду Хижняка В.М. засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.

Шановні громадяни, при виявленні фактів отримання неправомірної вигоди або вчиненні інших корупційних правопорушень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування району, просимо невідкладно повідомляти прокуратуру району!

Телефон «гарячої лінії» 2-16-51.

 

 

За повідомленням прокуратури Корюківського району

 

 

 

 

28.11.2013

 

 

 

Узагальнення типових помилок, виявлених при отриманні запитів на проведення спеціальної перевірки щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення

 

 

У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2012 року статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з наступними змінами та доповненнями ( далі – Закон) щодо проведення спеціальної перевірки кандидатів на посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33, затверджено Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на заняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з наступними змінами та доповненнями (далі – Порядок).

 

Згідно з частиною другою статті 11 Закону спеціальній перевірці підлягають, зокрема, відомості про особу, яка претендує на заняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, визначено в пункті 1 статті 4 Закону (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів), щодо притягнення її до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, а також факту, що особа піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

З метою забезпечення виконання вимог зазначеного Закону та Указу Президента України наказом Міністерством юстиції України від 11 січня 2012 року № 39/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11 січня 2012 року № 28/20341 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 2 пункту 7 Порядку спеціальна перевірка щодо наявності відомостей про кандидата в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, проводиться Міністерством юстиції України.

На виконання п. 6 Положення з 01 лютого 2012 року спеціальна перевірка щодо наявності відомостей про кандидата в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення здійснюється територіальними органами Міністерства юстиції України, а саме, головними управліннями юстиції, зокрема, в Чернігівській області - Головним управлінням юстиції у Чернігівській області.

Відповідно п. 9 Порядку органи державної влади чи органи місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня після одержання згоди кандидата на проведення спеціальної перевірки надсилають до територіальних органів Міністерства юстиції України такі документи:

1) запит на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на заняття посади, пов’язаної з виконання функцій держави або місцевого самоврядування (форма 2 до Порядку);

2) копію письмової згоди кандидата на проведення спеціальної перевірки (форма 1 до Порядку);

3) копію автобіографії;

4) копію паспорта;

5) запит про видачу витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (додаток 3 до Положення ).

Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі надають на своїх бланках в одному примірнику безоплатно, скріплений підписом керівника відповідного управління юстиції витяг з Реєстру протягом семи робочих днів, у якому зазначаються відомості, визначені у пункті 3.4 Розділу ІІІ Положення.

Протягом 2012 року до Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшло - 1792 запити для здійснення спеціальної перевірки, в термін, передбачений законодавством, надано – 1753 витяги з Реєстру, 39 запитів залишено без розгляду, у зв’язку з порушенням Порядку організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Указом Президента від 25.01.2012 № 33/2012, про що було повідомлено державні установи, які надіслали зазначені запити.

В 2013 році станом на 15 листопада 2013 року до Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшло – 1533 запити для здійснення спеціальної перевірки, в термін, передбачений законодавством, надано - 1466 витягів з Реєстру, залишено без розгляду та надано відмову - 67 запитам.

Під час перевірки, надання витягів з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, Прокуратурою Чернігівської області, яка проводилась в Головному управлінні юстиції у Чернігівській області, у жовтні місяці 2013 року, а також під час розгляду запитів Головним управлінням юстиції у Чернігівській області виявлені наступні типові недоліки, які присутні в запитах, наданих державними органами чи органами місцевого самоврядування для отримання витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а саме:

- запит про проведення спеціальної перевірки відомостей, пов’язанної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування не відповідає формі, затвердженої Порядком (форма 2 Порядку) або взагалі відсутній;

- в запитах є помилки у прізвищах, в імені та по батькові, інформація зазначена в запитах не відповідає паспортним даним;

- форма запиту про видачу витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (додаток 3 до Положення) не надається взагалі;

- запити про проведення спеціальної перевірки відомостей, пов’язанної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування оформляються неналежним чином, зокрема в Запитах:

а) не зазначені або зазначені з помилками дата та місце народження кандидата на посаду;

б) не зазначено поштової адреси органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, які надали запит;

в) не зазначено місце роботи кандидата;

г) не зазначено місце проживання кандидата;

д) не зазначено кількість аркушів в додатках до запиту;

- відсутня згода кандидата, або в згоді з помилками зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або взагалі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або не зазначена посада на яку претендує кандидат;

- відсутня копія автобіографії кандидата;

- запити про проведення спеціальної перевірки відомостей, пов’язанної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування підписують не уповноважені особи (наприклад, підписано запит головним спеціалістом з кадрової роботи, що є порушенням абз.2 п. 8 Порядку);

- здійснюються запити на осіб, на яких у державного органу відсутні підстави в отриманні запитуваної інформації (наприклад, на абітурієнтів, які планують вступ до навчальних закладів. Орган державної влади, який видає абітурієнту рекомендації для вступу до навчального закладу за державним замовленням, надсилає запити для проведення спецперевірки на зазначених осіб, що є порушенням п.1, п.5 та п.8 Порядку проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на заняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування).

Відповідно до пункту 2 Порядку організація проведення спеціальної перевірка покладається на керівника (заступника керівника) відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, на заняття посади в якому претендує кандидат, крім випадків, установлених законом.

Враховуючи вище викладення, просимо керівників державних органів, органів місцевого самоврядування звернуту належну увагу та вжити необхідних заходів щодо недопущення вищезазначених помилок при оформленні запитів для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо кандидатів на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Одночасно повідомляємо, що на виконання п. 3.6 Положення реєстратор відмовляє у наданні витягу з Реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушенні, при допущенні вищевказаних помилок.

 

Головний спеціаліст відділу кадрової роботи
та державної служби Головного управління юстиції
у Чернігівській області
  С.В. Дасюк

 

 

 


 

 

 

07.11.2013

 

 

Україна налаштована проводити жорстку антикорупційну політику - Глава держави

 

 

Корупція є значною перешкодою для розвитку держави, тому влада налаштована проводити жорстку антикорупційну політику. На цьому Президент України Віктор Янукович наголосив, виступаючи під час Регіонального засідання Всесвітнього економічного форуму в Києві.

 

«Починаючи з 2011 року вжито низку кроків, спрямованих на створення сучасного законодавства, що має переважно превентивний характер. Лише протягом 2013 року прийнято чотири антикорупційні закони, які повністю відповідають європейським стандартам у цій сфері», - сказав Глава держави.

За його словами, посилюються можливості Державної програми щодо запобігання та протидії корупції на 2011-2015 роки, вдосконалюється система антикорупційних інституцій.

«Серед найважчих, але принципових завдань найближчого часу - наведення порядку в державних закупівлях, зокрема приведення законодавства до стандартів прозорості, доброчесності, створення умов для доступу на цей ринок іноземних партнерів», - наголосив Президент.

«Ми налаштовані на потужний та системний удар по корупції у країні. Така політика має принести радикальні зміни на краще у цій застарілій проблемі, з якою, на жаль, Україна тісно асоціюється у свідомості світової спільноти протягом останнього десятиріччя», - підкреслив Глава держави, додавши, що Україна сповнена рішучості й надалі рухатись шляхом розбудови інститутів держави на основі принципів демократії та економічної свободи.

 

 

Прес-служба Президента України Віктора Януковича

 

 

 

 

 

Зупинимо корупцію

 

 

 

 

1 липня 2011 року набрав чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції». Цей Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

 

Статтею 18 цього Закону регламентована участь громадськості в заходах щодо запобігання і протидії корупції. Одним із видів такої участі є: право об’єднань громадян, їх членів або уповноважених представників, а також окремих громадян повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, інші органи, зазначені у статті 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», керівництво та колективи підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськість.

З метою більш цілеспрямованого і якісного проведення контролю працює телефон довіри, завдання якого підвищення ефективності зворотного зв’язку з громадськістю, надання інформаційно – консультативної, (правової) допомоги громадянам, забезпечення прозорості у діяльності фінансової інспекції, запобігання проявам корупції в її рядах.

 

Про вчинення корупційних правопорушень можна повідомити :

Сосницька міжрайонна Держфінінспекція

вул.Чернігівська, 59А

Сосниця, Чернігівська область

16100

Начальник Сосницької міжрайонної Держфінінспекції Карета Юрій Іванович

Номер телефону : 2-03-67

Електронна адреса : [email protected]

 

Сектор в Корюківському районі сосницької міжрайонної Держфінінспекції

 

вул.Шевченка, 60

Корюківка, Чернігівська обл.

номер телефону 3-12-42

електронна адреса:

[email protected]

 

Держфінінспекція в Чернігівській області

 

вул.Белінського, 11

м.Чернігів

14000

 

Головний спеціаліст-юрисконсульт з питань запобігання та виявлення корупції в Держфінінспекції в Чернігівській області Коваленко Юрій Іванович

 

Номер телефону : 4-31-57

Електронна адреса : [email protected]

 

Начальник Сосницької міжрайонної Держфінінспекції   Ю.І.Карета

 



Єдиний антикорупційний сервіс «Пульс»

 

Щойно запрацювало нове відомство, а вже ведеться системна робота щодо створення позитивного іміджу та ступеню довіри громадян до Міністерства доходів і зборів України та його регіональних управлінь.

 

Для цього Міністерство створює сприятливі умови для провадження підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності, усуває складнощі у спілкуванні із податковою та митною службами.

Міністр Олександр Клименко запровадив конкретні та дієві заходи для подолання корупційних явищ у податковій та митній службах. Сервіс "Пульс податкової", який було створено минулого року з метою запобігання проявам корупції в податкових органах, віднині переорієнтовано. Віднині ефективний сервіс «Пульс» доступний всім клієнтам митниці.

Лінія Міндоходів працює за принципом call-back – податківці та митники не тільки приймають звернення, але й повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи.

„Пульс” Міністерства доходів і зборів України попереджує труднощі в спілкуванні, некоректне ставлення, перевищення повноважень та неякісне обслуговування.

Нагадуємо номер цілодобової телефонної лінії сервісу "Пульс" Міністерства доходів і зборів України для клієнтів податкової та митниці: (044) 284- 00-07.



БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – НЕБХІДНА УМОВА УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНІЦІЙОВАНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ В. ЯНУКОВИЧЕМ СИСТЕМНИХ РЕФОРМ

 

1. КОРУПЦІЯ – ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ

 

 

 

 

1.1. Президент України налаштований на рішучу боротьбу з корупцією

 

Президент України як гарант Конституції визначив боротьбу з корупцією одним із стратегічних завдань влади. У Президентській Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що високий рівень корупції робить країну менш привабливою для міжнародного капіталу, а це гальмує економічне зростання і заважає виконанню завдань щодо підвищення добробуту українських громадян.

 

Від початку перебування на посту Президента України Віктором Януковичем було проголошено рішучу боротьбу з корупцією. І це були не просто ефектні виступи та яскраві гасла. Президент України підтвердив рішучість своїх дій у подоланні корупції в Україні радикальними кроками:

• одним із перших Указів Президента В. Януковича було утворено Національний антикорупційний комітет, який Президент України очолив особисто;

• прийнято нові антикорупційні закони («Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), які були розроблені та внесені Президентом України як першочергові та набрали чинності з 1 липня 2011 року;

• схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки;

• розроблено та прийнято майже усі підзаконні акти з метою якісного впровадження та реалізації нового антикорупційного законодавства.

 

 

 

1.2. Реалізація нового антикорупційного законодавства у контексті реформування державної служби

 

 

Оскільки переважна більшість економічних та соціальних реформ проводиться силами державних службовців, запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому.

 

Указом Президента України від 18.07.2011 № 769 створено Національне агентство України з питань державної служби, як єдиний орган, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби.

Положенням про Нацдержслужбу України передбачено здійснення контролю за додержанням у державних органах вимог законів «Про державну службу» і «Про засади запобігання і протидії корупції», а також здійснення заходів щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

 

 

2. ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА – ВАГОМА СКЛАДОВА РЕФОРМ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ АВТОРИТЕТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

 

 

 

 

2.1. Підстави прийняття Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»

 

 

Закон України «Про боротьбу з корупцією», який діяв в Україні з 1995 року, морально застарів та не відповідав вимогам міжнародних антикорупційних актів, щодо яких Україна взяла зобов’язання.

 

У зв’язку з цим Верховною Радою України 11 червня 2009 року був прийнятий пакет антикорупційних законів. Пакет складався з трьох Законів: «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».

Однак окремі положення цих законів не відповідали чинному законодавству, запропоновані у них заходи вирізнялися безсистемністю, заплутаністю і неефективністю. Крім того, громадськістю та експертами неодноразово висловлювалися критичні зауваження, наголошувалося на неможливості застосування законодавчих актів, оскільки вони порушують гарантовані Конституцією України права і свободи громадян.

За дорученням Президента України Віктора Януковича було організовано комплексну та системну роботу щодо вдосконалення антикорупційних законів.

До цього процесу було залучено органи державної влади (міністерства, органи прокуратури, парламентські комітети), вчених, представників громадських організацій. У цій роботі також було використано міжнародний досвід і рекомендації провідних світових організацій.

Розроблені Національним антикорупційним комітетом зміни було розглянуто експертами Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO), яка відповідно до Плану дій Україна — ЄС контролює виконання взятих Україною на себе зобов’язань. Висновки експертів містили позитивну оцінку запропонованих змін.

Результатом доопрацювання Національним антикорупційним комітетом пакета антикорупційних законів, приведення їх спірних норм у відповідність із Конституцією України з урахуванням пропозицій, висловлених Групою країн проти корупції Ради Європи (GRECO), та застережень, викладених Конституційним Судом України у Рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів), а також пропозицій експертів та представників громадськості стало розроблення нового Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».

На відміну від Закону України «Про боротьбу з корупцією» у новому антикорупційному Законі містяться норми для здійснення низки превентивних антикорупційних заходів.

Нове антикорупційне законодавство разом із новим Законом «Про державну службу» сприятиме поліпшенню престижу та авторитету державної служби, підвищенню рівня довіри до влади, прискоренню реформаційних процесів, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем.

 

 

 

2.2. Мета та основні завдання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»

 

 

Закон, який є базовим законодавчим актом, визначає основні засади запобігання і протидії корупції у публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними його завданнями є гармонізація українського законодавства з міжнародними нормами та правовими стандартами, що регулюють всі аспекти попередження та протидії корупції, а також визначення єдиного підходу до розуміння сутності корупції, різновидів її проявів, законодавчого врегулювання юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь.

 

 

 

 

2.3. Основні інноваційні положення нового Закону:

 

 

2.3.1. Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення

 

 

У новому Законі значно розширено коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.

 

 

 

 

2.3.2. Суб’єкти, які протидіють та запобігають корупції

 

 

Законом визначено спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

 

Координацію діяльності цих правоохоронних органів з питань протидії корупції здійснюють Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Крім того, Законом передбачено, що координацію реалізації органами виконавчої влади визначеної Президентом України антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, який утворюється Президентом України. Наразі функції зазначеного органу, за рішенням Президента України, покладено на Міністерство юстиції України.

Варто зазначити, що крім суб’єктів, які протидіють корупції, Законом визначено суб’єкти, які беруть участь у запобіганні, виявленні, а в установлених законом випадках, у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері. Такими суб’єктами є уповноважені підрозділи органів державної влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові та службові особи, громадяни, об’єднання громадян за їх згодою.

 

 

 

2.3.3. Посилення обмежень для публічних службовців

 

 

Публічним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, у тому числі:

 

• неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

• неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

• неправомірно втручатися у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

• неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

Крім того, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

Також особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб. Винятком є ті дарунки, які даровані від близьких осіб, або відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (для останніх – вартість таких подарунків не повинна перевищувати 50 % мінімальної заробітної плати, а в рік сукупно не перевищувати однієї мінімальної заробітної плати).

Стаття 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлює таку мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

У зв’язку з цим, у період з 1 січня до 31 грудня 2012 року з одного джерела дозволяється отримувати дарунки, сукупна вартість яких повинна бути не більше ніж 1073 гривні. У той же час, вартість дарунка (пожертв), отриманого одноразово в період з 1 січня по 31 березня 2012 року не може перевищувати 536 гривень 50 копійок, з 1 квітня по 30 червня 2012 року – 547 гривень, з 1 липня по 30 вересня 2012 року – 551 гривні, з 1 жовтня по 30 листопада 2012 року – 559 гривень, а в грудні поточного року – 567 гривень.

Закон встановлює обмеження для певного кола службовців щодо перебування у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб. До них належать подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із публічним службовцем.

Доцільно завважити на норму, якої раніше не було в українському антикорупційному законодавстві, але яка випливає з положень Конвенції ООН проти корупції – обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Законом встановлено, що публічним службовцям, які звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення забороняється:

• укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій;

• розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом;

• представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали.

 

 

 

2.3.4. Спецперевірка як фактор якісного відбору кандидатів на публічну службу

 

 

З метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби запроваджено комплексну спеціальну перевірку щодо цих кандидатів. До 1 січня 2012 року подібна перевірка проводилася щодо значно меншої кількості посад. Тепер спецперевірка проводитиметься щодо всіх осіб, які претендують на посади держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування. Перевірці підлягатимуть відомості щодо судимості, у тому числі і за порушення антикорупційного законодавства, громадянства, доходів, наявності корпоративних прав, освіти, стану здоров’я та інших відомостей, вимога щодо подання яких встановлена законом. Тобто це буде комплексне вивчення інформації про особу, яка бажає стати державним службовцем.

 

Необхідно зазначити, що для проведення спеціальної перевірки залучаються Міністерство внутрішніх справ, Мін’юст, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державна податкова служба, Державна міграційна служба України, що безумовно свідчить про системний підхід до цього питання.

Проведення перевірки можливе лише за наявності письмової згоди кандидата. За відсутності такої згоди спеціальна перевірка не проводиться, а питання про призначення особи на відповідну посаду не розглядається. Закон також прямо забороняє призначення на посади осіб, щодо яких спецперевірка виявила недостовірність поданої інформації.

Згідно з Законом 25 січня цього року Президент України підписав Указ № 33/2012, яким затверджено Порядок організації проведення спеціальної перевірки. Таким чином, сьогодні наявні всі юридичні підстави для реалізації нового механізму прийняття на державну службу, визначеного відповідними положеннями законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про державну службу».

Наскільки зазначене питання є важливим свідчать результати проведення спецперевірок, здійснених Нацдержслужбою України протягом кількох попередніх років.

Відповідна робота проводилася Нацдержслужбою України за участю Державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

У 2011 році було проведено 316 спеціальних перевірок відомостей поданих кандидатами на зайняття посад державних службовців, у 2010 р. – 810, у 2009 р. – 207.

Аналіз результатів проведених спеціальних перевірок свідчить, що частина кандидатів надали недостовірну інформацію щодо:

• декларування доходів;

• перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання;

• притягнення до кримінальної відповідальності;

• притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння;

• дипломів про освіту.

Це свідчить про те, що керівники державних органів при доборі кандидатів на керівні посади державних службовців недостатньо ретельно ставляться до всебічного вивчення їх моральних, ділових та професійних якостей, що зумовлює ризик приходу на державну службу осіб, які можуть зашкодити іміджу державної служби.

Необхідно зазначити, що зараз, після набрання чинності Указу Президента України № 33/2012, спеціальна перевірка стала одним з найефективніших механізмів протидії корупції, що дає можливість приходу на державну службу чесних, професійних та досвідчених працівників.

 

 

 

2.3.5. Декларування майна, доходів та видатків службових осіб як превентивний антикорупційний захід

 

 

У новому антикорупційному Законі передбачено не тільки щорічне декларування майна та доходів службових осіб, а також декларування їх видатків. Тобто, крім відомостей про майно та доходи за рік, у декларації подають відомості про витрати, наприклад, при придбані нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів або утримання цього майна. Форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру затверджено самим Законом. Декларацію за звітний період (попередній рік) публічні службовці подають до 1 квітня за місцем роботи.

 

Крім того, Закон зобов’язує публікувати ці декларації досить широку категорію політиків та керівників – від Президента та нардепів до всіх міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади, голів місцевих рад, мерів і їх заступників.

 

 

 

2.3.6. Етична поведінка службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів

 

 

Новацією Закону є запровадження норм, які регламентують питання етичної поведінки службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів. Наразі своєрідним етичним кодексом для державних службовців є Загальні правила поведінки державного службовця. Ці правила мають силу нормативно-правового акта (затверджені наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та зареєстровані в Міністерстві юстиції України), та містять розділ – «Врегулювання конфлікту інтересів».

 

Варто зазначити, що у Національній антикорупційній стратегії на 2011-2015 роки серед основних причин виникнення і поширення корупції в Україні першою причиною зазначено недостатній рівень доброчесності окремих осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

 

 

2.3.7. Запровадження антикорупційної експертизи проектів нормативно - правових актів

 

 

З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, Законом запроваджується проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, яку здійснює Міністерство юстиції України. Результати антикорупційної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.

 

Обов’язковій антикорупційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

 

 

 

2.3.8. Підвищення ролі громадськості в проведенні антикорупційних заходів

 

 

У Законі цілий розділ приділено участі громадськості в заходах запобігання та протидії корупції. Зокрема, з метою інформування громадськості про заходи щодо протидії корупції, стаття 19 Закону зобов’язує спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції щороку не пізніше 10 лютого оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

 

Крім того, за ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.

Проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та оприлюднення її результатів здійснюються за рахунок відповідних фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб або інших джерел, не заборонених законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх у засобах масової інформації.

 

 

 

2.3.9. Відповідальність за корупційні правопорушення

 

 

Значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому, відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.

 

Крім того, особи, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, підлягають звільненню з відповідних посад, про що державні органи та органи місцевого самоврядування повинні інформувати Національне агентство України з питань державної служби.

Порядок інформування Нацдержслужби України про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1072.

Порядком передбачено, що Нацдержслужба України подає щокварталу до 5 числа наступного місяця Кабміну узагальнену інформацію про осіб з висновками та пропозиціями. Також Нацдержслужба та Мін’юст України проводять щокварталу звірку переліку осіб з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

 

 

 

3. ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦДЕРЖСЛУЖБИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

 

 

У минулому 2011 році було закладено підґрунтя для здійснення системної протидії корупції – прийнято нове антикорупційне законодавства та розпочато його запровадження.

 

Так, Президентом України схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки, механізм реалізації якої визначений у затвердженій Урядом Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки.

Таким чином, постала необхідність проведення системної роботи серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо роз’яснення основних положень антикорупційного законодавства.

У зв’язку з цим, Нацдержслужба України, як єдиний державний замовник на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, ставить перед собою такі завдання:

- запровадження єдиних стандартів щодо підвищення кваліфікації за зазначеним напрямом;

- створення національної мережі тренерів для підвищення кваліфікації у сфері антикорупційного законодавства;

- започаткування системи каскадних тренінгів за цим напрямом;

- забезпечення державного контролю за якістю навчання з урахуванням потреб органів влади та органів місцевого самоврядування.

Для забезпечення проведення системної роботи з широкого роз’яснення основних положень нового антикорупційного законодавства серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на центральному рівні та в регіонах, Нацдержслужба України ініціювала прийняття Кабміном розпорядження від 06.07.2011 № 642-р «Про підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання проявам корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування».

На виконання урядового рішення протягом 2011 року:

- запроваджено обов’язкове підвищення кваліфікації з питань запобігання і протидії корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування для всіх категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі – підвищення кваліфікації);

- здійснено закладами післядипломної освіти розроблення спеціалізованих професійних програм підвищення кваліфікації;

- проведено роботу щодо формування списків та підготовки тренерів для здійснення підвищення кваліфікації з числа працівників обласних державних адміністрацій, викладачів центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації, галузевих навчальних закладів післядипломної освіти та вищих навчальних закладів, що мають ліцензії на здійснення освітніх послуг з підвищення кваліфікації за освітнім напрямом «Державне управління».

Першим комунікативним заходом у контексті вивчення нового антикорупційного законодавства було проведення 7-8 листопада 2011 року на базі Нацдержслужби України навчального семінару для директорів регіональних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації навчального семінару щодо організації у регіонах підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції. Під час семінару учасники обговорили особливості нового антикорупційного законодавства та його імплементації, європейський та український досвід розробки й впровадження навчальних програм з питань запобігання і протидії корупції та впровадження кодексів етичної поведінки в органах публічної влади, проаналізували вимоги до організації підвищення кваліфікації за цим напрямом.

Наступним етапом у проведенні антикорупційного навчання став міжнародний навчальний семінар з питань нового антикорупційного законодавства, який відбувся у приміщенні Нацдержслужби України 21 та 22 листопада 2011 року.

Навчання проводились за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Данії, офіс проекту «Технічна підтримка реформування державного сектору. ІІ фаза», інших міжнародних організацій. Партнером в організації заходів була Національна академія державного управління при Президентові України.

Працівниками Нацдержслужби України та її підвідомчих установ – Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу і Школи вищого корпусу державної служби – здійснювався контроль за змістом та якістю навчального процесу з питань запобігання і протидії корупції у 18-ти обласних та регіональних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

З метою вивчення думки слухачів щодо організації та проведення семінарів з питань нового антикорупційного законодавства було проведено анкетування слухачів Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Опитування проводилося серед учасників тематичних короткострокових семінарів, що проходили у 23 обласних та регіональних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. Загальна чисельність респондентів склала

1270

осіб.

 

Свою участь у зазначених семінарах «дуже корисною» вважають 59 % респондентів, «корисною» – 40 % .

На «відмінно» семінари оцінили 70 % учасників, на «добре» –29 %, на «задовільно» – 1 %.

Серед додаткових рекомендацій щодо проведення подібних семінарів у майбутньому учасники з очевидною системою у відповідях наголосили на необхідності регулярного проведення подібних семінарів та збільшення їх масштабності. Більше уваги пропонували приділяти практичним аспектам застосування норм Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та залучати до участі в семінарах суб’єктів, які безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення корупційних правопорушень.

Протягом минулого року в Національній академії внутрішніх справ України та її територіальних відділеннях, а також Національній академії державного управління при Президентові України, її регіональних інститутах та обласних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації з питань запобігання та протидії корупції, підвищили кваліфікацію понад 20 тисяч державних службовці та посадових осіб місцевого самоврядування.

З метою надання консультативно-інформаційної допомоги та здійснення контролю щодо належної організації та проведення семінарів-навчань для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції, у зазначених семінарах взяли участь представники центрального апарату Нацдержслужби України. Кращі практики, результати проведеної роботи враховані при організації навчання у 2012 році, зокрема з метою удосконалення впровадження нового антикорупційного законодавства вважаємо за доцільне:

• продовжити підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання і протидії корупції у рамках нового антикорупційного законодавства;

• розширити мережу галузевих закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання і протидії корупції;

• стандартизувати навчальні програми з питань запобігання проявам корупції у відповідності до розроблених методичних рекомендацій.

Варто зазначити, що у складі контрольного управління Нацдержслужби України утворено відділ контролю за дотриманням законодавства по боротьбі з корупцією. Одним із основних завдань відділу є здійснення заходів щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

З метою виконання цього завдання Нацдержслужба України вважає за доцільне налагодження взаємодії з відповідними підрозділами центральних та місцевих органів виконавчої влади, створених відповідно до постанови Уряду від 08.12.2009 № 1422.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Корупція є складним соціальним явищем, що вкрай негативно впливає на всі аспекти соціально-економічного та політичного розвитку держави, загрожує реалізації принципів верховенства права і соціальної справедливості, підриває основи демократії та порушує права людини.

 

Це універсальна проблема, яка вражає усі сфери суспільного життя, а найбільше шкодить взаємовідносинам між громадянами та органами державної влади та місцевого самоврядування.

Слід відзначити, що боротьба з корупцією – це ефективний інструмент модернізації державної служби.

Перший крок на цьому шляху зроблено – створено правовий механізм, який відповідає міжнародним стандартам та ефективно працюватиме в умовах нашої юридичної системи в умовах сьогодення.

При цьому, в першу чергу, постає необхідність запобігти проявам корупції, попередити їх.

Тому наступний етап полягає в тому, щоб ознайомити всіх державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування із законодавчими запобіжниками корупції, адже незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення.

Запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому.

Головне завдання Національного агентства України з питань державної служби у цьому процесі полягає, перш за все, в організації процесу кардинальної модернізації стратегії професійного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією, запровадження нових ефективних форм навчання, розробки відповідних методичних рекомендацій.

 

 

За повідомленням Управління державної служби Головдержслужби України в Чернігівській області

 

 

 

 


 

 


 

вапр
ууц
цуе
еку
паврва