back

18 квітня 2017

Обпалені душі і серця


Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів – пам'ятна дата, яка відзначається на честь події, що мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття нацистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

14 квітня юні користувачі завітали до Холминської бібліотеки-філії на зустріч, під назвою «Війною поламане дитинство». Під час заходу присутні поринули у жахливі далекі події, де маленький шматочок хліба був скарбом для тисячі голодних, закатованих дітей. Вони слухали розповіді бібліотекарів про тортури, знущання над в’язнями, про масові знищення. Користувачі дізналися про сумні факти з біографії Кравченко Ніни Леонідівни, яка народилася у концтаборі від примусово вивезених батьків і на даний час мешкає в селищі Холми. З десятків мільйонів людей, кинутих нацистами до тюрем і таборів смерті, вижило небагато. З мільйонів закатованих і розстріляних чудом уціліли одиниці – випадкові обранці долі. Однією із них була Ніна Кравченко.

До уваги відвідувачів була презентована документальна повість Вадима Бойка «Слово після страти». Це спогади автора про його перебування у таборі смертників «Освенцим». У книзі «Слово після страти» Вадим Бойко розповідає про свої поневіряння по катівнях гітлерівської Німеччини. Бойкові було шістнадцять років, коли його силоміць вивезли на каторжні роботи до «Третього рейху». Хлопець не хотів миритися зі своїм рабським становищем, він сім разів тікав, брав активну участь у русі Опору, за що був засуджений до страти. «Мені пощастило залишитися живим після того, як мене розстріляли 28 червня 1943 року о першій годині ночі в підвалі гестапівської тюрми в Кракові. Отже, я беру слово після страти. Ще коли я митарствував по гітлерівських катівнях, коли мене безнастанно мордували і вбивали, я дав собі клятву: за всяку ціну вижити, вижити для того, щоб розповісти людям про страхітливі злочини нацизму», – пише автор у передмові до повісті. Сувора правда війни залишиться з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи.

Ми пам’ятаємо про вас, невинні жертви нацизму. Ви вічно будете в наших душах і серцях! Хай ці страшні роки сповнять нас бажанням берегти мир та злагоду в суспільстві.



Сектор інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
апарату райдержадміністрації

вапр
ууц
цуе
еку
паврва