Корюківська РДА
    Анонси















    Державно-приватне партнерство

    Назад

    Механізми застосування державно-приватного партнерства


    Державно-приватне партнерство (далі – ДПП) - це рівноправне і взаємовигідне співробітництво між державою, територіальними громадами (в особі відповідних органів державної влади чи місцевого самоврядування) та приватними інвесторами у межах реалізації проектів, спрямованих на вирішення важливих для території соціально-економічних проблем і дозволяє залучити в державний сектор економіки додаткові інвестиційні ресурси.

    Відносини в рамках державно-приватного партнерства регулюються нормативно-правовими актами:


    Господарський кодекс України;

    Цивільний кодекс України;

    Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 01 липня 2010 р. №2404-VI;

    Закон України «Про концесії» від 16 липня 1999 р. №997-XIV;

    Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» від 14 грудня 1999 р. №1286-XIV;

    • Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію обʼєктів у сферах телепостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» від 21 жовтня 2010 р. №2624-VI;

    Закон України «Про особливості оренди чи концесії обʼєктів паливно –енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» від 08 липня 2011 р. №3687-VI.

    Підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють здійснення ДПП


    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №739 «Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 роки»

    Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства»

    • Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №232 «Про затвердження Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними»;

    • Постанова Кабінету Міністрів України від 09.02.2011 №81 «Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру інформації про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства»;

    Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 №279 «Про затвердження Порядку надання державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства»

    Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2012 №255 «Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства»

    Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.08.2011 №40 «Про затвердження форми подання пропозиції щодо здійснення державно-приватного партнерства»


    ДПП є ефективним та перспективним інструментом економічного і соціального розвитку на регіональному та місцевому рівні, засобом залучення коштів у проекти, де державні та місцеві органи влади намагаються зберегти контроль та налагодити співпрацю з інвесторами.

    Під час такого співробітництва між державою і суб’єктами господарювання досягаються кращі техніко-економічні показники та результати господарювання, ефективніше використовуються державні ресурси і комунальне майно.

    До ознак державно-приватного партнерства належать:

    − забезпечення вищих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера;

    − довготривалість відносин (від 5 до 50 років);

    − передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;

    − внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.

    Об'єктами державно-приватного партнерства є об'єкти, що перебувають у державній або комунальній власності.

    Державно-приватне партнерство застосовується в таких сферах:

    − пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування, крім таких, що здійснюються на умовах угод про розподіл продукції;

    − виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу;

    − будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури;

    − машинобудування;

    − збір, очищення та розподілення води;

    − охорона здоров'я;

    − туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт;

    − забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем;

    − оброблення відходів;

    − виробництво, розподілення та постачання електричної енергії;

    − управління нерухомістю.

    Державно-приватне партнерство може застосовуватися в інших сферах діяльності, крім видів господарської діяльності, які відповідно до закону дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам та організаціям.

    У рамках здійснення державно-приватного партнерства можуть укладатися договори про концесію, спільну діяльність, інші договори.

    Світовий досвід впровадження механізму ДПП

    Державно-приватне управління є поширеним явищем у світовій практиці господарювання та вважається більш ефективним, ніж суто державне, приклади чого можна знайти у багатьох країнах.

    У розвинених країнах світу механізм ДПП використовується у проектах щодо побудови нових об’єктів виробництва, розбудови інфраструктури (дорожньо-транспортної, комунікаційної, інформаційної тощо), під час геологічної розвідки родовищ та у процесі видобутку корисних копалин, а також при вирішенні питань енергозбереження, управління нерухомістю, модернізації об’єктів житлово-комунального господарства, утилізації відходів виробництва і споживання, наданні якісних послуг з охорони здоров’я, очищення води та в процесі розвитку туризму.

    В переважній більшості країн, які мають позитивний досвід реалізації проектів на умовах ДПП, однією з визначальних ознак державно-приватного партнерства є те, що зазначений механізм застосовується з метою реалізації масштабних, національних або міжнародних, суспільно значущих проектів. Світовий досвід переконує, що взаємодія між державою та приватним бізнесом має найбільший ефект передусім в інфраструктурних галузях, де історично склалися передумови, потреба та можливості для такої співпраці при реалізації масштабних соціально-економічних завдань.

    У Великій Британії у сфері ДПП підписано понад 900 проектів, багато з яких реалізуються у сфері соціальної інфраструктури. Це відображає пріоритети уряду, який намагається завдяки ДПП розв’язати проблеми, зокрема в галузі медицини та освіти, а також у транспортному секторі, в установах виконання покарань, у сфері обробки відходів, у військовому секторі та в секторі житлово-соціального найму. Більшість цих проектів здійснюється органами місцевої влади.

    Важливим для української практики реалізації є досвід розвитку ДПП у Франції. Остання має значні напрацювання державно-приватної взаємодії у сфері інфраструктури, але в основному у формі концесій. На сьогодні у Франції впроваджується 73 проекти на суму 8,5 млрд євро. Однією з особливостей партнерства у Франції є утримання балансу між державними великими і малими проектами, які впроваджує місцева влада. Основною сферою реалізації державно-приватного партнерства в країні є концесії на спорудження автомагістралей та на водопостачання.

    Протягом останніх 10 років Туреччина залишається лідером серед країн Східної Європи та Центральної Азії у питаннях співпраці з приватним сектором через механізми державно-приватного партнерства, завдяки чому вона змогла втричі збільшити ВВП, залучивши 115 млрд. доларів США інвестицій в 193 проекти ДПП. Основними секторами інвестування були: енергетика (76 проектів), дороги та дорожня інфраструктура (29 проектів), порти та портова інфраструктура (21 проект), аеропорти (19 проектів) та охорона здоров’я (17 проектів). Варто зазначити, що використання механізмів ДПП може корінним чином змінювати цілі галузі – в Туреччині зараз функціонує більш 50 аеропортів (у тому числі 21 міжнародний), при цьому доля приватних інвестицій в галузь складає 90%.

    Загалом, концесії є найбільш розвиненою прогресивною формою партнерства держави, органів місцевої влади та приватного сектору на сучасному етапі. Ця форма управління державною власністю поширена в понад 120-ти країнах Європейського Союзу, Центральної і Латинської Америки, в Азії, Океанії, а також у Східній Європі та СНД.

    Приклади використання держано-приватного партнерства:

    1. Реалізація інфраструктурних проектів :

    - будівництво автомобільних доріг, шкіл і лікарень (Велика Британія, Іспанія, Фінляндія, Канада);

    - будівництво швидкісних автомобільних і залізничних доріг, метрополітену та аеропортів, стадіонів (Франція, Австрія, Португалія, Туреччина та Греція);

    - будівництво поромних переправ (Румунія, Болгарія, Греція);

    - побудова нових та реконструкція зношених міських транспортних систем і об’єктів житлово-комунального господарства (Австралія, Нідерланди та Ірландія).

    ДПП у секторі водопостачання і каналізації у США та Канаді привело до зниження витрат на 10–40%, у Шотландії – на 20%, в Ірландії – на 25–30%. У сфері транспорту, за оцінками Європейської Комісії, – на 10–17%. У Великобританії в середньому для різних секторів економія становила 17%

    Залучення державою приватного бізнесу є однією з основних світових тенденцій у розвитку транспорту. При цьому таке залучення відбувається у найрізноманітніших формах: від контрактів на управління діючими об’єктами до передачі приватним компаніям повного циклу будівництва та експлуатації нового об’єкта інфраструктури. Успішними прикладами державно-приватного партнерства стали проекти у сфері залізничного транспорту: Tunnel Rail Link (Великобританія), високошвидкісна магістраль HSL Zuid (Нідерланди), лінія Oresund (Данія - Швеція). Із застосуванням механізму державно-приватного партнерства були закінчені й такі складні проекти, як Євротунель під проливом Ла-Манш, Сіднейський портовий тунель, міст Конфедерації у Канаді, національні аеропорти в Гамбурзі та Варшаві, Центральний парк в Нью-Йорку, окремі гілки метрополітену у Лондоні та інші.

    2. Реалізація гуманітарних проектів:

    - підвищення якості освіти і охорони здоров’я (США та Канада);

    - проведення наукових досліджень (зокрема, тільки у Німеччині протягом 2012 р. приватні інвестиції у наукові дослідження становили понад 50 млрд євро).

    3. Реалізація проектів щодо захисту навколишнього середовища (Канада).

    4. Реалізація проектів в галузі сільського господарства:

    - будівництво, експлуатація та управління іригаційними проектами у Бразилії, Індії, Перу, Марокко та Йорданії;

    - будівництво та управління мережами компаній «холодного ланцюгу» у Філіппінах, Індії, Мексиці та Пакистані;

    - будівництво, обслуговування та управління ринками для збуту місцевої сільськогосподарської продукції у Філіппінах, Йорданії тощо;

    - будівництво та експлуатація зернових терміналів у морських портах Філіппін;

    - переробка відходів сільського господарства (Молдова, Словенія, Уганда, о. Маврикія, Бразилія тощо).


    Український досвід реалізації механізму державно-приватного партнерства

    За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на засадах державно-приватного партнерства реалізується 243 проекти (210 договорів концесії та 33 договори про спільну діяльність). Зазначені проекти реалізуються в наступних сферах господарської діяльності:

    − оброблення відходів (116 проектів, що становлять 47,7% від укладених угод);

    − збір, очищення та розподілення води (79 проектів, що становлять 32,5% від укладених угод);

    − будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури (17 проектів, що становлять 7% від укладених угод);

    − виробництво, транспортування і постачання тепла (7 проекти, що становлять 3% від укладених угод);

    − виробництво, розподілення та постачання електричної енергії (5 проектів, що становлять 2,1% від укладених угод);

    − пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування (3 проекти, що становлять 1,2% від укладених угод);

    − управління нерухомістю (2 проекти, що становлять 0,8% від укладених угод);

    − туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт (1 проектів, що становлять 0,4% від укладених угод);

    − забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем (1 проект, що становить 0,4% від укладених угод);

    − інші (12 проектів, що становлять 4,9% від укладених угод).

    Щодо об’єктів державної власності укладено 7 договорів концесії та 15 договорів про спільну діяльність, зокрема:

    – Міненерговугілля укладено 3 договори концесії терміном на 49 років (управління цілісними майновими комплексами ДП «Свердловантрацит» та ДП «Ровенькиантрацит» (до настання обставин непереборної сили виконувались в повному обсязі, з 13.04.2014 початок дії обставин форс-мажору (обставини непереборної сили), що засвідчено Сертифікатом Торгово-промислової палати України); виробництво електричної та теплової енергії (цілісний майновий комплекс ДП «Теплоелектроценталь-2 «Есхар»);

    – Донецькою облдержадміністрацією укладено договір концесії щодо об’єкту незавершеного будівництва Новоазовська вітрова електростанція терміном на 50 років;

    – Херсонською облдержадміністрацією укладено договір концесії щодо об’єкту незавершеного будівництва - Сиваська вітрова електростанція терміном на 49 років;

    – Львівською облдержадміністрацією укладено 2 договори концесії на 49 років (реставраційно-відновлювальні роботи палацу ХІХ ст. у с. Тартаків Сокальського району та замку ХVІІ ст. у с. Старе Село Пустомитівського району).

    Щодо об'єктів комунальної власності укладено 203 договори концесії та 18 договорів про спільну діяльність, в основному у сфері надання житлово-комунальних послуг. Крім того, на запит Мінекономрозвитку місцевими органами виконавчої влади визначено 321 об’єкт комунальної власності, щодо яких планується реалізовувати проекти із застосуванням механізму ДПП.

    Міністерством інфраструктури України здійснюється підготовка до проведення конкурсу та розробка конкурсної документації щодо надання у концесію майна ДП «Морський торговельний порт «Южний».

    У сфері дорожнього господарства здійснюється підготовка до впровадження першого пілотного проекту на умовах державно-приватного партнерства, зокрема ведеться підготовка до проведення концесійного конкурсу на будівництво та експлуатацію нової автомобільної дороги Львів-Краковець протяжністю 84,4 км.

    У сфері будівництва та/або експлуатації аеропортів, злітно-посадкових смуг на аеродромах та їх інфраструктури планується реалізувати масштабні проекти на базі ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне» та КП «Аеропорт-Хмельницький».

    Назад







    21 Липня 2017 14:38
    06 Липня 2017 11:51
    06 Липня 2017 11:12
    30 Червня 2017 16:16
    30 Червня 2017 15:47
    27 Червня 2017 12:11
    15 Червня 2017 09:09
    14 Лютого 2017 15:16
    07 Лютого 2017 16:26
    21 Жовтня 2016 16:40