18 травня 2015
В Україні склалась багаторічна традиція – у третю неділю травня вшановувати пам’ять жертв політичних репресій.
З метою належного відзначення цього скорботного дня, привернення уваги мешканців корюківської громади до трагічних подій в історії України, відродження національної пам’яті, в центральній бібліотеці було проведено інформаційний калейдоскоп «Сузір’я яскравих зірок на тлі тоталітарного неба».
Захід мав комплексний характер: присутні мали змогу ознайомитися з виставкою «У світлі воскреслої правди» та почути короткі історії про людей, котрі піднялися на боротьбу проти тоталітарного режиму й потрапили під жорна репресій.
З особливою нещадністю тоталітарна система нищила і нівечила духовну еліту нації. Бібліотекарі нагадали присутнім про долю академіка Агатангела Кримського, поетів Миколи Вороного та його сина Марка, неокласиків Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Павла Филиповича, арешт органами ДПУ Максима Рильського, 10 років табірних поневірянь Остапа Вишні, Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб, Івана Іванова, переслідування Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського. І це далеко не весь перелік трагічних доль української інтелігенції.
Виставка-вшанування «У світлі воскреслої правди» діє в читальній залі ЦБ з 12 по 19 травня. Вона складається з трьох розділів: «З правдою побудьте наодинці», «Терновий вінець народу», «Із забуття – в безсмертя». Експозиція виставки документально висвітлює механізм здійснення репресій проти усіх верств українського суспільства: селянства, інтелігенції, військових, політичної еліти, духовенства в довоєнні роки, масові репресії радянських каральних органів 1940-х років на Західній Україні після її приєднання до Радянської України, репресії НКВС проти учасників національно-визвольного руху, проти мирного населення, яке масово депортувалося у віддалені райони СРСР задля нищення національної ідентичності українського етносу.
Виставка також розповідає про історію ГУЛАГу та повстання, що прокотилися таборами після смерті Сталіна й були організовані політичними в’язнями-українцями, про перебіг повоєнних репресій, спрямованих проти остарбайтерів та колишніх військовополонених, про місця, де репресовані відбували покарання, та про найбільші місця поховань репресованих.
Відновлення правди про політичні репресії і гідне вшанування їхніх жертв – це не просто символ. Це – головна ознака, що наша душа жива, що наше життя незнищенне, що наш народ переміг і зло, і смерть.
Вічна пам’ять загиблим. Вічна слава тим героям, які живуть поруч з нами.
Людям із порушенням зору
